Друкувати
Понеділок, Березень 25, 2019 - 01:58

Джалапіта

Березень 2017

Емма Андієвська – вочевидь, усебічно обдарована мисткиня: комусь вона відома перш за все як поетка, комусь – як художниця. Перед цим виданням (випущеним в одній із найцікавіших книжкових серій останніх років – «Приватній колекції») у Львові вже виходили книжки, що знайомили читача з малою прозою Андієвської: «Казки» та «Проблема голови» (2000), і тепер видавці виявляють великий інтерес до цього ориґінального явища української літератури, сподіваючись і зацікавлености вдумливого читача.

До книжки ввійшли заголовна більша новела, зшита з клаптиків-історій про сюрреалістичну істоту, а також низка менших новел і казок. Мову цієї прози так і кортить назвати «поетичною», вона сповнена особливою образністю, витончена і розмаїта. Попри сюрреалістичну «закваску», насиченість метафорами і фантасмагорією, попри дивовижні сюжети і несподівані (але цілком слушні за ірраціональною логікою оповіді) розв’язки, новели не видаються ускладненими чи перевантаженими.

Проза Андієвської повна такої світлої доброти і ненав’язливої мудрости, що здається, ніби її оповідки стосуються найкращого зі світів, що живе за своїми «плинними законами», де химерні і часопростір, і все те, що його населяє. Відмінні за фабулою, новели перегукуються між собою, їх багато що пов’язує: стиль оповіді, герої (наратор, або ж таємничий Д.), особливе світовідчуття авторки, що відображено і в її картинах, і в поезії.

«Джалапіта» – мудра і яскрава книжка, що не має порожнин беззмістовности і тавра комерційного розрахунку. Можна багато говорити про філософський складник прози Андієвської, про моральну (але не моралізаторську!) її насиченість. Але насправді їх заступає авторчина безмежна фантазія, розмаїті сюжетні візерунки, які в одному абзаці можуть настільки примхливо завертатися, що навіть найкоротші новели видаються довершеними і вичерпними. Як-от, скажімо, оповідки «В ресторані», «Баштан», «Балакухи», «Зосередження», – не поступаючись решті текстів за сюжетно-образним напруженням, вони, проте, уміщаються на одній сторінці.

Друкувати