Друкувати
Неділя, Травень 19, 2019 - 13:22

Богема: опыт сообщества (Наброски к философии асоциальности)

Жовтень 2017

Автор розглядає мiнливе (як у соцiологiчному, так i в iсторичному розумiннi) явище «богеми» в її динамiчному становленнi, торкаючись не тiльки її iсторiї, а й способів її уявлення. Аронсон означує богему як «дивну соцiяльну групу», бо ніхто не знає правил, за якими та чи та особа потрапляє чи не потрапляє в цю групу. Це, радше, й не група навіть, а соцiяльна нiша, опанована тими представниками суспiльства, якi живуть так, нiби норми людського iснування їх не стосуються, викликаючи своїм стилем життя незадоволення та зневагу законослухняних громадян.

Богема не цiлiсна, гетерогенна, її межi не визначенi, але це не заважає їй зберiгатися протягом майже двох столiть, тобто це певна спiльнота, яка комунiкує за своїми правилами. Тому простий соцiологiчний чи iсторичний опис богеми, хоча й можливий, але неодмiнно закриває дещо дуже важливе – спiлкування, комунiкацiю, спрямованiсть до iншого, що стає важливiшим за iндивiдуальнiсть, працю та соцiяльну визначенiсть. Автор простежує генеалогiю та розвиток богеми від часiв Просвiтництва та Французької революцiї до радянських часiв.

Окрiм власне дослiдження богеми, книжка мiстить три есеї: «Мистецтво без твору мистецтва», «До питання про семiотику повсякденности», «Генеалогiя клiше (“Мулен Руж!” Беза Лурмана)».

Друкувати