Друкувати
Четвер, Червень 27, 2019 - 09:41

ARCHE, 2007, № 6 (57)

Грудень 2016

Шосте число «ARCHE» відкривають публікації, присвячені актуальній політичній ситуації в Білорусі: Віталь Сіліцький («“A Do-Nothing Congress” – Конґрес, який нічого не робить») і Уладзімер Ровда («Опозиційне лідерство та технічне керівництво») аналізують можливий вплив на неї проведеного у травні Конґресу демократичних сил, а учасники «круглого столу» «Чи можна бути більш проросійським, ніж Лукашенко?» з’ясовують, чи має в Білорусі перспективи проросійська політична опозиція?

Тацяна Чуліцька оглядає свіжі публікації про Білорусь у російських інтелектуальних часописах й оцінює методологічну настанову їх авторів як «Радісні сумніви в існуванні білорусів». Дзяніс Мєльняцов досліджує, «Із чого складається “кольорова революція”», на прикладі електоральних революцій у Словаччині, Хорватії, Сербії, Грузії, Україні та Киргизстані.

Аркадзь Тепляков («Марсельєзою проти соціяльного блюзу») пише про відображення французької ідентичности в дзеркалі нещодавніх президентських виборів у Франції. Пьотра Садовський («Християнство, політика та “добудова” нації») міркує над узаєминами церкви, держави та нації в теперішній Білорусі і з’ясовує роль релігійного вибору особи у формуванні її національної ідентичности. Мірослав Грох («У національних інтересах») порівнює вимоги та цілі европейських національних рухів XIX сторіччя з огляду на логіку формування модерних націй. Григорій Йофе розглядає «Білоруське націотворення у призмі останніх президентських виборів» як боротьбу трьох проєктів майбутнього: «відродженського», промосковського ліберального та креольського. Його статтю коментує Дейвід Р. Марплз («Вибори та націотворення в Білорусі»), наголошуючи безперспективність креольського проєкту. Відповідаючи опонентові, Григорій Йофе («Націотворення у Білорусі – останнє слово») пропонує зіставляти націотворення в Білорусі не з европейськими країнами, а з Африкою на південь від Сахари.

Кшиштоф Чижевський публікує свій «Малий нью-йоркський поетичний словник», що містить статті про головні явища та постаті поетичного середовища Нью-Йорка. У «Велесівській лекції» Валянціна Акудовіча йдеться про взаємини масової культури як засадничо поверхневого, «горизонтального» явища та культури високої, традиційно зорієнтованої «на вертикаль» до неба, а також про нинішнє витискання високої культури на марґінес суспільної уваги.

Юрій Пацюпа («Павуки у банці») демонструє, як прагнення укладача «Словника синонімів білоруської мови» до якнайширшого запозичення російської лексики призводить до втрати наукової та практичної цінности його праці. А Мария Мартисевіч («З відкритим заборолом і сталевим кордом») рецензує першу збірку білоруського жіночого оповідання «Жінки виходять із-під контролю».

У розділі «Література» – два оповідання Альгерда Бахаревіча та вірші Радаслава Калети і Віслави Шимборської.

Друкувати