Друкувати
Субота, Листопад 17, 2018 - 08:31

ARCHE. 2001, №1

Серпень 2018

Черговий номер незалежного білоруського культурологічного журналу «ARCHE», цілковито присвячений сучасній українській культурі, з’явився у світ, як кажуть його редактори, «найперше з практичної потреби: дати білорусам приклади того, як можна писати, досліджувати, мислити у ситуації, наближеній до білоруської».

На 550 сторінках зібрано переклади найпомітніших, на думку редакції, українських творів переважно останнього десятиліття. Між есеем Юрія Андруховича «Shevchenko is OK», що відкриває число, і його ж таки «Московіадою», яка завершує випуск, уміщено фраґмент «Польових досліджень з українського сексу» Оксани Забужко та «Анти-Гоголь» Володимира Цибулька, оповідання Володимира Діброви і «Трактат про мудаків» Юрка Іздрика, класичні «Поїзд 2000» Наталки Білоцерківець і «Любіть!» та «Айне кляйне нахтмузік» Олександра Ірванця, «Горить сосна...» Василя Стуса і «Плач Єремії» Грицька Чубая, «Українські авіалінії» Сергія Жадана та «Глосолалії» Ігоря Римарука.

Мало не половину номера складають наукові, публіцистичні та есеїстичні статті на тему української ідентичности та націогенези (більшість із них уперше опубліковано в «Критиці»): післямова до книжки Георгія Касьянова «Теорії нації та націоналізму», «The Nowhere Nation, або Чи має Україна історію?» та «Нове поле битви» Миколи Рябчука. «“Проект Україна”: наслідки десятиріччя» Тараса Возняка, «Побудова націй та держав» Марка Нордберґа і Тараса Кузя, «Порівняльні особливості українського та білоруського авторитаризму» Максима Стріхи, «Націоналізм після комунізму. Росія, Україна, Білорусь і Польща» Романа Шпорлюка, «Середина Європи, дороги та життя» Віталія Пономарьова, «Четвертий елемент перехідного періоду» Тараса Кузя, «Вічне повернення містифікацій» та «Слідами національних містифікацій» Григорія Грабовича, «Східна Європа як інтелектуальна конструкція» Ярослава Грицака, «Державотворчі державошукання» Зенона Когута, «Україна наша креольська» Сергія Грабовського, «Спокуса світлого минулого» Дмитра Затонського.

Окремі публікації номера надають йому особливого емоційного забарвлення. Це розповідь Наталки Бабіної про самоусвідомлення українців Берестейщини «Тут була Україна». Це спогади Василя Сьомухи про вплив на нього творчости Миколи Лукаша «Йому був дар Святого Духа...». Це також суто жіноча «Наука виживання серед чоловіків» Євгенії Кононенко.

Загалом редакторам вдалося здійснити свій задум «відкрити для наших людей напрямок найновішого українського мислення, самобутність української літератури останніх років». А українському читачеві напевно буде цікаво подивитися на образ сучасної України очима білоруських інтелектуалів, зорієнтованих на Захід.

Друкувати