Друкувати
П'ятниця, Вересень 21, 2018 - 13:15

Арамейська мова біблійних текстів і Тарґума Онкелоса

Серпень 2018

Підручник доктора філологічних наук Дмитра Цоліна містить історію походження і розвитку арамейської мови, теоретичні знання з фонології, морфології та синтаксису, а також вправи, які дадуть змогу краще засвоїти вивчене. Наприкінці кожного розділу запропоновано екскурс в історичну граматику, в якому показано зміни граматичних форм порівняно з іншими семітськими мовами. Завершують книжку короткий арамейсько-український словник (лексика біблійних текстів), перелік іншомовних запозичень у біблійній арамейській мові, покажчик термінів, ключі до вправ.

У передмові зазначено, що корпус біблійних арамейських текстів невеликий і його замало для опису основних граматичних форм. Тому обсяг мовного матеріялу було розширено «текстами “офіційного” юдейського перекладу Тори арамейською мовою – Тарґума Онкелоса», створеного в ІІ–ІІІ століттях нашої ери.

Цолін пояснює географію арамеїв (Верхня Месопотамія) та етимологію назви, а також подає класифікації арамейської мови, детально описує її історію та особливості з урахуванням кожної генеалогічної гілки.

Арамейською мовою маємо невелику групу біблійних текстів, написаних переважно після Вавилонського полону (після 539 року до нашої ери). Цолін не обмежується історією змісту цих текстів, а й приділяє увагу мовним аспектам, що відтворюють рух мови як живої тканини.

Про переклади Старого Заповіту арамейською (Тарґуми) науковець пише, беручи до уваги кожну найдрібнішу деталь і враховуючи місію, яку виконують Тарґуми. Автор зазначає, що арамейські переклади мали насамперед літургійне призначення: читання Тори та Пророків у синагозі давньоєврейською мовою дублювали доступнішою для розуміння арамейською: після кожного прочитаного давньоєврейською мовою вірша з Тори метургеман (декламатор Тарґумів) читав арамейський переклад; а книги Пророків читалися з проміжком у три вірші.

Підручник написано гарною українською мовою з великою кількістю прикладів фраз і текстів арамейською, а авторові пояснення – детальні, логічні й послідовні. Та й для вивчення будь-якої іноземної мови, процитую Аврелія Авґустина, «набагато важливіша вільна допитливість, ніж грізна необхідність». Аби в цьому переконатися, варто згадати переклади світової літератури українською, які зробив Микола Лукаш із понад двадцяти іноземних мов. Хоча й невідомо, чи він знав арамейську, але відомо, що цей геній-поліглот вивчав іврит, переписуючи літери й слова з пам’ятників на єврейському кладовищі й зіставляючи їх із українською.

Друкувати