Друкувати
Субота, 22 вересня 2018 - 14:04

Джерело: Часопис «Критика», Рік XXII, число 5–6 (247–248), сторінки 25-33

Викриття кордонів

Червень 2018
Блиск і тріск

Мені завжди було вельми складно всерйоз говорити про себе. Тим більше про будь-яке місце, що його посідаю, – як правило, в більшості випадків удаване і «незаконне». А про таку собі уявно-примарну нішу – і поготів, якщо вона взагалі для мене існує.

Іще зі шкільної лави мені було вкрай важко, якщо не сказати неможливо, втиснутися в прокрустове ложе репертуарних рамок музично-освітнього циклу школи-десятирічки, зокрема (і, мабуть, насамперед) її фахових дисциплін. Джентльменський набір для чергового шкільного академконцерту, як-от обов’язкові «для галочки» прелюдія і фуґа Баха, наполовину усічена віденська класична або ранньоромантична соната, низка етюдів Клементі й Черні, скільки себе пам’ятаю, постійно викликали стійке відторгнення і просто несприйняття. А вершина шкільного романтичного репертуару, на кшталт «Карнавалу», «Танка гномів», «Мук любові» і «Радости любові», «Вовка і Червоної Шапочки» та подібних, набили оскому своєю невибагливою ілюстративною програмністю. І нарешті, як вінець майстерности випускника (в уявленні викладачів десятирічки), що свідчить про загрозливе настання його статевої зрілости, – весь цей блиск і тріск «Блукаючих вогнів», «Дикого полювання», «Мефисто-вальсу», «Ісламея», «Скарбо» – і поготів викликали огиду.

Водночас я не без подиву дедалі частіше почав помічати якийсь ретроґрадний рух у своїй свідомості. Від дитинства мене з неослабною силою хвилювали і до глибини душі зачіпали якісь «найпростіші» музичні ідіоми, геть позбавлені патосу, абсолютно непопулярні з виконавського погляду надзвичайно скромні речі, які, на перший погляд, ні на що не претендують. Мініятюрні сюїти Персела, маленькі прелюдії і фуґети Баха, партити і дивертисменти Гайдна, фантазії і ронда Моцарта, баґателі й варіяції Бетговена, романси, пісні, танці Шуберта і Глінки, чарівні «Пісні без слів» Мендельсона, дивовижні у своїй інтонаційно-психологічній достовірності «Юнацький альбом» Шумана і «Дитячий альбом» Чайковського, наївно-поетичний пантеїзм «Ліричних п’єс» Ґриґа, що вражають нев’янучою північною красою і свіжістю, найтонший звукопис мініятюр Мусорґського, Скрябіна та Дебюсі.

One way ticket

У стінах Київської консерваторії відцентрова сила згаданих суперечливих тенденцій далі невблаганно наростала в мені, набуваючи часом драматичного нахилу, а переважно анекдотично-фарсових для моєї «вищої освіти» положень і поворотів. Урешті глибоке внутрішнє невдоволення і перманентний коґнітивний дисонанс якоїсь миті стали для мене непереборними. В середині п’ятого курсу я свідомо знехтував черговий залік з одного факультативного предмета, який тоді нічого для мене не означав, і, за порадою декана фортепіянного факультету, оформив, здається, третю академічну відпустку ...

Друкувати