Друкувати
Понеділок, 24 вересня 2018 - 14:50

Джерело: Часопис «Критика», Рік ІІ, Число 6 (8), сторінки 27-31

Творча криза

Червень 1998

Весняний ранок пробився крізь штори до однокімнатної квартири, де жив прозаїк Михайло Семиок із сином.

– Вставай, час до школи.

– Я сьогодні не йду на перший урок, – промимрив син. Прозаїк блаженно потягся в ліжку. Можна не схоплюватися, долаючи дурний біль у потилиці. Яке щастя! І, перекидаючись на другий бік, подумав: хороший батько гримнув би на лінивого сина, відрядив би неробу на перший урок. Г А він радіє, ніби самому 13 років.

За вікном весна. В кімнаті світло. Не треба клацати лампу, щоб побачити, котра година. Світло і тепло. Вчора син просив витягти з комори легку куртку. Ще трохи подрімавши, Семиок встав. Вийшов на балкон. Внизу розквітнув абрикос. Нарешті. Як добре, коли квітнуть сади. Особливо рожеві. Ті, що квітнуть так раптово й недовго.

Михайло заварив чай, приготував сендвічі. Вдруге смикнув сина.

– Принаймні на другий урок ти збираєшся?

– Ага, на другому хімія... Чому ти не розбудив мене раніше?..

Суєтна ранкова година з незібраним портфелем, жирними плямами на зошиті з хімії, весняною синовою курткою, якої було не відшукати в коморі і яка несподівано сама впала на голову з антресолей, нарешті минулася. За сином, що мав звичку з півдороги повертатися за змінним взуттям, остаточно закрилися двері. Прозаїк Михайло Семиок зварив собі міцної кави, сів на кухонну табуретку, закурив. Сьогодні четвер. Треба вийти по «Літературну Україну».

З вітром у волоссі й абрикосовим квітом у петельці Семиок попрямував до найближчого кіоску. Купив «Літературну Україну» і рушив до кав’ярні, щоб цивілізовано проглянути газету. Вдома він випив доброї кави, в кав’ярні у підвальчику зварять гіршої. Але кава, яку приносить офіціант, має особливий смак. Розмішуючи цукор, розгорнув газету і знайшов те, що шукав. Ось він, Михайло Семиок, за збірку новел «Русалки на балконі» отримує премію «Українське Буйноцвіття». Ukrainian Violent Blossom! Колеги за кордоном не зрозуміють. Та все одно приємно. І декілька сот гривень як додаток до почесного буйноцвіття не можуть не радувати. За це треба ще раз випити. Незважаючи на ранню пору, о якій п’ють лише пропащі.

– Вам горілочки? Коньячку? – вгадав його рух офіціант. Семиок замовив куантро. 11 гривень 30 копійок за 50 грамів. Це більше, ніж за 0,7 пристойного вина. Та не щодня плоди високого натхнення винагороджуються почесним буйноцвіттям. А далі доведеться пити з працівниками фундації для підтримки обдарованих дітей України. Прозаїк Семиок працює там у системі паблік рилейшнз: друкує під різними прізвищами різнопланові статті та полемізує сам із собою, ефективно привертаючи увагу широких кіл до діяльності фундації. Паблік рилейшнз – традиційна годівничка для письменників у цивілізованому світі. Чимало колег за кордоном працюють на аналогічній посаді в подібних установах ...

Друкувати