Друкувати
Субота, 22 вересня 2018 - 02:16

Джерело: «Критичні рішення», www.krytyka.com

Свободу площі Свободи!

Лютий 2017
Відкритий лист

 

Президентові України Петрові Порошенку

Міністру культури України Євгену Нищуку

Міському голові м. Харкова Геннадію Кернесу

Виконавчому комітету міської ради Харкова

 

Вельмишановне панство,

Цим листом ми хотіли би привернути Вашу увагу до загрозливої ситуації, яка склалася довкола питання про облаштування майдану Свободи у Харкові.

Після того як у вересні 2014 року на майдані Свободи було демонтовано пам’ятник Лєніну, постало питання про нове осмислення та планування площі, яка не тільки має центральне значення для образу Харкова, але й є всесвітньо відомою пам’яткою архітектури та містобудування 1920–1930-х років.

Майдан Свободи у Харкові було сплановано 1925 року для розміщення адміністративних будівель як частину великого плану реконструкції Харкова, що в той час був столицею радянської України. Масштабність (майдан дотепер займає 11,9 га), своєрідне планування із поєднанням круглої та прямокутної частин і з радіяльними вулицями, а також проведення міжнародного конкурсу для створення Будинку державної промисловости на цьому майдані засвідчили особливе значення цього простору як місця творення новітніх підходів до містопланування та архітектури. Будівля Держпрому, споруджена 1928 року в характерному для доби стилі конструктивізму, стала «першим радянським хмарочосом» з бетону і скла, який досі є найвідомішою у світі харківською спорудою, емблематичним і рідкісним прикладом радянського модернізму у світовій архітектурі. Декілька інших будівель на майдані, як-от Будинок проєктних організацій та Будинок кооперації (тепер університетські корпуси), готель «Інтернаціонал» (тепер «Харків») теж було збудовано у стилі конструктивізму на початку 1930-х років.

Забудова майдану Свободи є нагадуванням про нетривалий період мистецької свободи та активного залучення радянських архітекторів у світовий художній процес, адже, як відомо, радянські конструктивісти активно співпрацювали з колеґами з усього світу, у тому числі зі США та Німеччини (славетний рух Баугаузу). Після війни, а також під впливом сталінської репресивної політики в мистецькій сфері низку будівель, які складали ансамбль площі, було перероблено, щоб вони відповідали смакам нової епохи. Це, однак, не скасовує ані їхніх художніх якостей, ані значення для світової архітектури. Ба більше, будівля Держпрому залишилася незмінною унікальною пам’яткою архітектури 1920-х років, яка досі приваблює до Харкова туристів та експертів.

Для розміщення пам’ятника Лєніну в 1963 році площу було переплановано. Сьогоднішні зміни у цьому просторі зумовлено не лише поваленням пам’ятника: це місце досі є центром міста, що динамічно змінюється, вимагає задоволення нових потреб мешканців – і повсякденних, і громадянських. Ба більше, вимагає ширшої дискусії про долю і цінність історичної спадщини 1920–1930-х років та про її міжнародний контекст.

У цих умовах 2 листопада 2016 року Харківська міська рада оголосила «відкритий бліц-конкурс» на ескіз-ідею пам’ятного знаку на майдані Свободи, порушивши законодавство в декількох пунктах: зокрема, цей конкурс було оголошено благодійним (переможець не отримає премії), не було визначено вид конкурсу (тоді як характер місця вимагає міжнародного конкурсу та міжнародного фахового журі), програма та умови конкурсу не містять суті проблеми, винесеної на розгляд, та основних критеріїв оцінки проєктів. Не було проведено жодних громадських слухань про долю цього місця. Уже за три місяці, 3 лютого 2017 року, було оголошено проєкт-переможець – 86-метрову декоровану колону, увінчану янголом із хрестом, – що грубо руйнує усталений історичний вигляд майдану. Цей проєкт має безліч аналогів у світі, і його мистецька вартість більш ніж сумнівна. Недарма мешканці міста охрестили його влучним українським словом «ОДОРОБЛО». Є вагомі підстави вважати, що переможця було відомо заздалегідь, адже саме цей проєкт фігурував у місцевих медіях іще від листопада 2016 року. Таке рішення викликало масовий протест мешканців та судові позови. На думку численних експертів і просто небайдужих харків’ян, на площі взагалі не треба ставити жодного пам’ятника.

Розглядаючи ситуацію з пам’ятникоманією як загрозу історичному середовищу Харкова, вияв непрофесіоналізму й корупції та відверте іґнорування інтересів мешканців міста, ми вимагаємо:

  • скасувати рішення журі бліц-конкурсу 03.02.2017 року;
  • провести громадські слухання щодо майбутнього архітектурно-планувального рішення майдану Свободи, забезпечивши можливість вільного доступу до них представникам фахових спільнот і громадськости;
  • провести відкритий міжнародний конкурс проєктів благоустрою майдану Свободи за участи міжнародного журі, склавши програму конкурсу із залученням міжнародних фахівців, враховуючи містобудівний контекст, потреби мешканців міста-користувачів майдану Свободи;
  • сприяти збереженню пам’яток містобудування та архітектури – майдану Свободи та його історичної забудови.

Просимо Вас звернути увагу на викладені тут порушення і в рамках Ваших повноважень сприяти максимально відкритому та прозорому ухваленню рішення щодо майбутнього майдану Свободи у Харкові.

З повагою,

Сергій Жадан, канд. філол. наук, письменник

Ярослав Грицак, д-р іст. наук, професор Українського католицького університету, Львів

Тетяна Журженко, канд. філос. наук, директорка програми «Україна в европейському діялозі» Інституту наук про людину, Відень

Володимир Кравченко, д-р іст. наук, директор Канадського інституту українських студій

Андреас Капелер, Dr. habil., професор-емерит Віденського університету

Карл Шльоґель, історик і публічний інтелектуал, професор-емерит Европейського університету Віядрина, Франкфурт-на-Одері

Микола Рябчук, канд. політ. наук, співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень ім. Кураса НАНУ, письменник, есеїст

Андрій Курков, письменник

Наталка Сняданко, письменниця, журналістка, перекладачка

Михайло Красиков, канд. філол. наук, член Консультативної ради з охорони культурної спадщини Харківської области при ХОДА, директор Харківського відділення Українського етнологічного центру Iнституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАНУ, член Міжнародної асоціяції мистецтвознавців

Володимир Новгородов, член-кореспондент Української академії архітектури, член Національної спілки архітекторів України, член ІКОМОС, Харків

Гелінада Грінченко, докторка іст. наук, професорка катедри українознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, голова Української асоціяції усної історії

Володимир Лопатько, архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член ІКОМОС, Харків

Олексій Мусієздов, д-р соц. наук, доцент, професор Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Дейвід Кроулі, професор Королівського коледжу мистецтв, Лондон

Юлія Шукан, Ph.D., професорка університету Париж Нантер

Едрієн Кочман, Ph.D, катедра історії, теорії та критики мистецтва, Школа інституту мистецтв, Чикаґо

Роан Барис, PhD, професорка, декан факультету мистецтв Редфордського університету, США

Ян Кавано, PhD, незалежний історик мистецтва, фахівець із реставрації, Портленд, США

Джулієт Кос, PhD, асистент-професор, декан факультету історії мистецтва Скрипс Коледжу, Клермонт, США

Дейвід Елліотт, PhD, професор, письменник і куратор, Оксфорд, Велика Британія

Світлана Шліпченко, теоретикиня урбанізму, кандидатка філософських наук, директорка наукових програм Центру урбаністичних студій НаУКМА

Владислава Осьмак, викладачка, екскурсовод, керівниця Центру урбаністичних студій НаУКМА

Лариса Савицька, доктор мистецтвознавства, професорка Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Тетяна Давідіч, кандидат архітектури, доцент Харківського національного університету будівництва та архітектури

Євгенія Губкіна, архітекторка, дослідниця у Центрі міської історії Центрально-Східної Европи, співзасновниця Urban Forms Center

Олег Коваль, член Національної спілки художників України, член Міжнародної асоціяції мистецтвознавців

Геворг Аветикян, PhD, заступник директора Програми російських і евразійських досліджень Европейського університету в Санкт-Петербурзі

Міша Габович, PhD, науковий співробітник Айнштайнівського форуму, Потсдам, Німеччина

Юлія Скубицька, історик, аспірантка Університету Пенсильванії

Сергій Вакуленко, кандидат філологічних наук, доцент Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, науковий секретар Харківського історико-філологічного товариства

Олександр Калугін, член Національної спілки архітекторів України, лавреат Державної премії з архітектури

Олег Дроздов, головний архітектор проєктного бюра «Атріум», Харків

Володимир Шандиба, член союзу дизайнерів України, лавреат Муніципальної премії ім. Єрмілова, Харків

Олександр Савчук, культуролог, кандидат філософських наук, доцент Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна

Володимир Маслійчук, канд. іст. наук, докторант Харківської академії культури, редактор www.historians.in.ua

Ірина Склокіна, канд. іст. наук, дослідниця у Центрі міської історії Центрально-Східної Европи, Львів

Володимир Склокін, канд. іст. наук, доцент катедри нової і новітньої історії України Українського католицького університету, Львів

Євгенія Моляр, мистецтвознавиця, учасниця мистецької ініціятиви ДЕ-НЕ-ДЕ

Лизавета Герман, мистецтвознавиця, арт-критикиня, аспірантка Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури

Олександр Чепалов, доктор мистецтвознавства, професор Харківської державної академії культури

Михайло Ільченко, канд. політ. наук, Єкатеринбурзька академія сучасного мистецтва, Інститут філософії і права Уральського відділення РАН 

Ігор Соломадін, історик, вчитель історії у гімназії «ОЧАГ», старший викладач, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

Олександр Шеховцов, заслужений художник України, Харків

Михайло Попов, заслужений художник України, Харків

Ольга Казакова, кандидат мистецтвознавства, директор Інституту модернізму (Москва), старший науковий співробітник Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури та містобудування (НИИТАГ)

Галина Войцехівська, директорка Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки ім. В.Г. Заболотного, заслужений працівник культури України

Ганна Путова, історик і архівіст, Центральний державний історичний архів України, Київ

Аляксей Браточкін, голова Центру публічної історії Европейського коледжу Liberal Arts, Мінськ

Марія Сіліна, PhD, старший дослідник, Дослідницький інститут теорії та історії мистецтва, Москва; ад’юнкт-професор, Університет Квебеку в Монреалі, Канада

Богдан Мотузенко, канд. соц. наук, «Project Bureau», Київ

Дмітрій Задорін, MSc з архітектури, урбанізму та будівництва Делтфського технічного університету (Нідерланди), архітектор, історик архітектури

Олена Мокроусова, історик-пам’яткознавець, к.і.н., головний фахівець Київського науково-методичного центру з охорони, реставрації та використання пам'яток історії, культури і заповідних територій, член ICOMOS, член української секції DO CO MO MO

Оксана Міхеєва, д-р іст. наук, професор Українського католицького університету, Львів

Тетяна Дзядевич, факультет слов’янських і балтійських мов і культур, Університет Іллінойсу, Чикаго

Галина Гринь, PhD, редактор журналу "Harvard Ukrainian Studies" Українського наукового інституту Гарвардського Університету

Софія Дяк, PhD, директорка Центру міської історії Центрально-Східної Європи

Мейхіл Фаулер, PhD, доцент історії, Стетсонський університет, США

Світлана Бабенко, канд.соц.наук, доцентка Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Крістіна Крауфорд, PhD, доцент історії архітектури, Університет Еморі, США

Марія Тахтаулова, канд. Іст. наук, викладач НТУ «Харківський політехнічний інститут", координатор громадської ініціативи "Харківська топонімічна група"

Євген Маслов, журналіст, Харків

Аліна Зубкович, PhD, постдокторантка Центру досліджень балтійських та східноєвропейських країн, Сьодерторнський університет, Стокгольм

Дар'я Говорун, асистент Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

Володимир Кулик, д-р політ. наук, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ

Шимон Бріман, історик, журналіст, ізраїльський редактор порталу ForumDaily (США)

Оксана Кісь, історикиня і антропологиня, к.і.н., ст.н.с., Інститут народознавства НАН України, президентка Української асоціації дослідниць жіночої історії

Антон Бондарев, історик, активіст, Харків

Томас Флірль, PhD, історик архітектури, Баугаус-Інститут історії і теорії архітектури та планування при Баугаус-Університеті у Ваймарі, Німеччина

Світлана Рибалко, доктор мистецтвознавства, проф. Харківської державної академії культури

Андрій Корнєв, канд. мистецтвознавства, доц. Харківської державної академії дизайну та мистецтв, головний редактор газети "Pro Art"

Михайло Мінаков, д-р філос. наук, доцент Університету «Києво-Могилянська академія», головний редактор журналу «Ідеологія і політика» (ideopol.org); президент Фонду якісної політики (fundgp.com)

Юлія Гасиліна, театральний режисер, керівник театру МІСТ, Київ

Микола Ціпко, культуролог, вільний кореспондент

Анна Колін Лебедев, PhD, доцент Університету Париж-Нантер

Інґо Петц, журналіст і публіцист, Берлін

Том Джунс, PhD, дослідник, Центр постдокторських досліджень, Софія

Тетяна Безрук, дослідниця сучасного українського націоналізму, Київ

Святослав Пахолків, PhD, старший дослідник Інституту єврейської історії Австрії, Санкт Пельтен; викладач Українського католицького університету, Львів

Надія Шевченко, канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України

Ксенія Кудрявцева, магістр соціології, помічниця депутата Харківської міської ради

Ігор Ісіченко, архиєпископ Харківський і Полтавський, д-р філол. наук, професор Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Вадим Петров, художник, член Національної спілки художників України, Харків

Наталія Маринкович, архітектор, уродженка Харкова

Ірина Феоктистова, архітектор, ізограф (іконописець)

Катерина Ботанова, куратор, культурний критик, фестиваль CULTURESCAPES, Базель

Валентин Старостін, історик, голова громадської організації "Потік часу. Дніпро". м. Дніпро

Станіслав Чепурко, архітектор, головний художник Палацу Студентів Харківського національного університету ім. Ярослава Мудрого

Володимир Дубовий, доктор фіз.-мат. наук, професор Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна

Жанетта Соловйова, заслужений художник України, Харків

Елеонора Нарвселіус, антрополог, PhD, викладачка Центру мов і літератури в Лундському університеті (Швеція)

Сергій Борисенко, архітектор, Харків

Олександра Нарижна, архітектор, голова ГО "Міські реформи"

Юрій Павленко, економіст, волонтер, співкоординатор Харківського Євромайдану, голова ГО "Українське громадянське суспільство"

Наталя Степанюк, аспірантка політології Університету Оттави

Тетяна Дрюкова, архітектор, дизайнер, член Спілки дизайнерів України

Володимир Олександрович Хмельницький, архітектор, художник, доцент Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди, член Національної спілки художників України

Армен Калоян, головний режисер Харківського національного академічного театру опери та балету ім. Лисенка

Вікторія Кхатівада, архітектор, Велика Британія

Антоніна Скиданова, канд. іст. наук, викладач історії, Харків

Василь Рябко, музикант, Харків

Борис Севастьянов, музикант, Харків

Світлана Яремчук, провідний економіст, корінна харків’янка

Ольга Філіппова, канд.соц. наук, доцент Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Філіпп Мозер, PhD, архітектор і видавець (DOM Publishers), Берлін

Юрій Плаксієв, кандидат архітектури, професор, член-кореспондент Академії архітектури України, Харків

Олександр Плаксієв, головний архітектор Архітектурного Бюро А5, Санкт-Петербург

Юрій Спасов, архітектор, член Спілки архітекторів України, член Спілки дизайнерів України, лауреат Муніципальної премії з архітектури

Володимир Оглоблин, фотохудожник, Харків

Тетяна Остапенко, дизайнер, художник, Харків

Клаус Неллен, науковий співробітник Emeritus, Інститут наук про людину, Відень

Катерина Пономарьова, архітектор, Харків

Володимир Кочмар, скульптор, Харків

Філіп Дикань, журналіст, дослідник історії Харкова, автор сайту «Харьковские старости» http://www.starosti.com.ua

Віталій Черноіваненко, канд. іст. наук, президент Української асоціації юдаїки, координатор магістерської програми з юдаїки в НаУКМА

Дмитро Терновий, драматург, співзасновник Театру на Жуках, Харків

Карина Пілюгіна, журналіст, кореспондент 1+1

Сергій Гірік, канд. іст. наук, старший викладач магістерської програми з юдаїки в Києво-Могилянській академії, вчений секретар Української асоціяції юдаїки

Олена Петренко, PhD, викладачка Рурського університету, Бохум

Марина Вороніна, кандидатка істор. наук, доцентка Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди

Наталія Тріпутіна, краєзнавець, заслужений працівник Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова, лауреат муніціпальної премії ім Д. І. Багалія в галузі краєзнавства

Микола Кацанов, архітектор, член національної Спілки архітекторів України, дійсний член українського відділення ICOMOS

Ігор Михайлин, д-р філол. наук, професор, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

Михайло Гаухман, історик, канд. іст. наук

Наталія Кондель-Пермінова, PhD, завідувач відділу архітектури й дизайну Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України

Володимир Фареник, канд. фіз.-мат. наук, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна і Національна академія наук України

Андрій Домановський, канд. іст. наук, Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна

Олександр Цигічко, архітектор, Харків

Таня Захарченко, PhD, наукова співробітниця, дослідниця україністики, університет Осло (рідне місто - Харків)

Маркіян Добчанський, PhD, історик, дослідник з Університету Торонто

Віталій Чернецький, PhD, доцент слов’янських мов і літератур; директор Центру російських, східноєвропейських та євразійських студій Університету Канзасу; Президент Американської асоціації україністів

Надя Плунгян, канд. мистецтвознавства

Анна Броновицька, PhD, історик архітектури, директор з досліджень Інституту модернізму (Москва), викладач Московської архітектурної школи (МАРШ)

Джон (Іван) Яворський, доцент, кафедра політології, Університет Ватерлоо, Онтаріо

Сара Вітмор, PhD, старший викладач, Університет Оксфорд Брукс, Велика Британія

Іван Козаченко, PhD з соціології, пост-докторський дослідник у Канадському інституті українських студій Університету Альберти, уродженець Харкова

Ольга Бертелсен, доктор історичних наук, дослідниця, Український дослідницький інститут, Гарвардський університет

P.S. 28 лютого 2017 р. про підтримку цього листа повідомила Міжнародна робоча група з документації і консервації будівель, визначних місць та об'єктів містобудування сучасного руху (Docomomo International).

Тих, хто бажає долучити свій підпис, просимо писати на адресу orysia2011@gmail.com

Друкувати