Друкувати
Четвер, 20 вересня 2018 - 18:09

Джерело: «Критичні рішення», www.krytyka.com

Сумніви щодо змін у стратегії

Квітень 2015

Авґустин Рей, знаний европейський бізнесмен і новий президент компанії «Емілія», роздрібника зі сторічною історією, в’їхав на своєму позашляховику, в якому сиділа група підлітків, до іспанського міста Леона, маючи намір показати їм революцію наочно.

За декілька годин до того, заїхавши до своїх близьких друзів Каміло і Марії Вейґа, які жили неподалік від столиці провінції, він із блиском в очах розповідав про свій план повністю змінити мерчендайзинґову стратегію мережі та змінити дизайн деяких її найнепоказніших крамниць. Крамницю у Леоні, наприклад, планувалося повністю переробити: центральна внутрішня «плаза» мала стати простором, де молоді люди слухали б музикантів або дивились би фільми, проєктовані на стіни; окремі стенди і перевізні стійки вздовж «вулиць», що променями розходилися від центру, пропонували би товари, спеціяльно відібрані в дусі іспанської молодіжної культури.

Син і дочка Вейґ були заінтриґовані.

– «Емілія»? – спитали вони. – Цей старий заклад?

Тож Августин запросив їх і трьох їхніх друзів на спеціяльний передперегляд. Марія вирішила поїхати з ними.

Прибуття групи до крамниці, де тривали останні ремонтні роботи, близько 10 ранку спричинило доволі-таки серйозну метушню. Вражені працівники вишикувалися в лінію, аби потиснути Авґустинові руку, а підлітки розбрелися між стосами та коробками товару.

Майже всі крамниці компанії в Іспанії, Франції та Італії вже було відремонтовано принаймні частково, розповів Марії Авґустин. Близько 10 % з них, серед них і ця, мало бути перероблено повністю, і більшість із них уже знову відчинили двері й працювали. Але це була лише перша хвиля: кожну крамницю «Емілія» мало бути перелаштовано протягом наступних чотирьох років.

– Схоже, їм подобається, – сказала Марія, дивлячись, як її діти та їхні друзі походжали внутрішніми вулицями, торкаючись вузьких джинсів і коротких суконьок, виставлених на огляд. – Зазвичай вони вернуть носи від «Емілії» – кажуть, що це крамниця для старих пань.

– Звичайно: зручне планування і красивий одяг, – сказав Авґустин. – Але що справді прив’яже до нас це покоління у довгостроковій перспективі, то це ця маленька деталь.

Він підняв рукою квадратний цінник, на якому великим шрифтом було написано «€21» і, меншими літерками, слово «diario», що означало «щоденно».

– Ось це революція, – сказав він. – Справжність.

Він дав Марії час перетравити почуте і відтак додав:

– Ці діти дають роздрібній торгівлі шанс почати життя спочатку і повернути собі справжність. Вони молоді, ідеалістичні й не зіпсовані грошовими іграми, які занадто довго були чумою роздрібу: абсурдними націнками, за якими йдуть розпродажі, акціями «плати за один – отримуй два» і особливими знижками ...

Переклад: 
Мирослава Лузіна
Друкувати