Друкувати
Середа, 26 вересня 2018 - 14:00

Джерело: Часопис «Критика», Рік VIII, число 12 (86), сторінки 2-11

Пора українського вибору: між революцією та реформою

Жовтень 2013

Бесіда за «круглим столом», запис якої запропоновано тут читачеві, відбулася в редакції нашого часопису 8 грудня 2004 року через кілька годин після того, як Верховна Рада під час «пакетного» голосування ухвалила конституційну реформу, зміни до закону про вибори президента й новий склад ЦВК, а опозиція оголосила про закінчення активної фази спротиву. Звісно, ця подія не поставила остаточної крапки у післявиборній кризі, тим більше, не позначила межі цілої епохи в історії незалежної України, але, принаймні, виразно завершила певний період громадянської активности, вже знаний як «помаранчева революція», й дала формальну нагоду висловити міркування про те, що сталося протягом цих неповних трьох тижнів із нами та нашим суспільством.

Аби зафіксувати ці роздуми, бодай усні – бо письмове осмислення історичних зрушень такого масштабу потребує більшої часової дистанції й емоційної рівноваги, - «Критика» вирішила влаштувати міждисциплінарний семінар, запросивши своїх чільних авторів із цілої України: письменника Юрія Андруховича (Івано-Франківськ), соціолога Євгена Головаху (Інститут соціології НАНУ, Київ), культуролога Олександра Гриценка (Інститут культурної політики, Київ), політолога Володимира Кулика (Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, Київ), есеїста і перекладача Юрка Прохаська (Львів), правознавця Всеволода Речицького (Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого та Харківська правозахисна група), історика філософії Олега Хому (Вінницький державний технічний університет); письмові репліки надіслали відсутні в краї історик Ярослав Г]рицак (Львівський національний університет) і київський політолог та публіцист Микола Рябчук.

 

 

 

Вели «круглий стіл» головний редактор часопису «Критика» Григорій Грабович і відповідальний редактор Андрій Мокроусов. До обговорення було запропоновано декілька тематичних блоків, зосереджених головно навколо питань про природу та характер кризи і про підстави визнавати її за революцію, а також про завдання інтелектуальної спільноти – тепер і після очікуваної зміни політичного режиму. Щоправда, в перебізі дискусії запанувала власна, дещо стихійна логіка, й однією з найважливіших виявилася проблема (не)доцільности в українських умовах конституційної реформи та, зрештою, колізії між революційним і реформістським шляхом суспільного розвитку.

«Критика» цілком свідома того, що публікацією одного обговорення, хай навіть і досить змістовного та тривалого, годі вичерпати майже неосяжний корпус «революційної тематики», тож запрошуємо охочих долучатися до подальшої дискусії довкола не вповні висвітлених нашими диспутантами тем (дещо скорочений їх список подаємо на с. 12-13 разом із першими відгуками на них) ...

Друкувати