Друкувати
Четвер, 20 вересня 2018 - 22:58

Джерело: Часопис «Критика», Рік XVIII, число 3-4 (197-198), сторінки 28-34

Корумповане знання: неопатримоніяльна наука в Україні

Листопад 2014

Чи є щось спільне між політиками, нафтою та порядністю? Науковий ступінь! З одного боку, академічний ринок «чорних дисертацій» за прибутковістю зіставляють із «нафтовою індустрією», а його головними споживачами є виборні і/чи призначувані чиновники. Із другого боку, політик, який здобув науковий ступінь не на «чорному ринку», чи не автоматично стає гідним похвали за чесність і порядність — принаймні від таких, як він сам. Так повівся у квітні 2014 року президент Білорусі, Аляксандр Лукашенка, підсумовуючи свої враження від в. о. президента України та спікера Верховної Ради Олександра Турчинова: «Дуже чесний та порядний чоловік, релігійний, написав десятки книжок, захистив докторську дисертацію не за гроші». 

У цій ситуації в концентрованому вигляді вся суть зафіксованого тектонічного зсуву, який заторкнув головних гравців постсовєтської Академії та їхні стосунки з політичною цариною. Дедалі визначальніше становище посідають чиновники, чиї честь і заслуги сумнівні, тоді як справжні академічні дослідники поступово утворюють те, що медієвісти влучно назвали «культурою мовчазної більшости», хоча міра цієї більшости ще потребує уточнення. Наукові ступені правлять за предмет різних актів купівлі-продажу чи дарування, але їхня вартість і престижність мало страждають від ерозії колись ухвалених стандартів присудження. Влада і знання, політика і наука, академія та чиновники — ці світи нині як ніколи переплетено й водночас затомізовано, але заразом вони далі є об’єктом не дослідження (за поодинокими винятками на кшталт Григорія Грабовича, Сергія Куделі, Юрія Мацієвського), а спекуляцій. 

Неопатримоніяльна наука як практика в Україні: голови ОДА та облрад

Український політичний режим є переважно неопатримоніяльним: йому притаманні відсутність чіткого розподілу соціюму на публічну та приватну царини і схильність управляти державою як приватним володінням керівних груп, які у цій системі приватизують різні суспільні функції та державні інститути (Олександр Фісун). Ознаки політичного режиму стають ознаками української науки, і так постає неопатримоніяльна наука. Голови ОДА й облрад — це соціяльна група, на підставі вивчення якої, точніше вивчення практик, як її представники отримують наукові ступені протягом 1992–2013 років, можна скласти попереднє уявлення про неопатримоніяльну науку в Україні. Приміром, науковий ступінь мають 45,9% голів ОДА, із них 32,27% (71 особа) є кандидатами і 13,64% (30 осіб) — докторами наук. У випадку з головами облрад у розрахунках узято до уваги 77 наукових ступенів, що їх отримали 66 осіб. Тож науковий ступінь мають 35,87% (66 осіб), із них 27,17% (50 осіб) — кандидати і 8,69% (16 осіб) — доктори наук ...

Друкувати