Рік XXI, число 7–8 (237–238)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Серпень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Юрий Герчук Эффект присутствия
Ярослав Грицак Куди рухається світ
Jan C. Jansen, Jurgen Osterhammel Decolonization: A Short History
Севгіль Мусаєва, Алім Алієв Мустафа Джемілєв. Незламний
Катерина Носко, Валерія Лук’янець Де кураторство
Євген Пшеничний (упор.) Альманах бібліофілів. Книга 1
Упорядники Олександр Алфьоров, Олександр Різніченко Реєстри Сумського полку. 1660–1664
Звонко Каранович Три картини перемоги
Яцек Денель Матінка Макрина

Про це число

Число «Критики» за липень-серпень 2017 року відкриває стаття доктора політичних наук, головного наукового співробітника Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної академії наук України Володимира Кулика «Гібридна дерусифікація». Увагу автора зосереджено на мові, пам’яті, політиці ідентичності, мовних ідеологіях та медія-дискурсах у пострадянській Україні. Статтю Кулика базовано на соціологічних дослідженнях, проведених у 2012-му, 2014-му та 2017-му роках. Кожне із досліджень охопило понад 2000 респондентів.

Олександр Боронь, літературознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України присвячує свій есей «Шевченкознавство Віктора Дудка» видатному текстологові (1959–2015), який нещодавно відійшов у вічність. Ерудиція Віктора Дудка, здатність виправити численні помилки у канонічному шевченкознавстві, контекстуалізація Шевченкових праць нині допомагають в оновленні цієї галузі літературознавства.Також Олександр Боронь підготував для публікації в «Критиці» незавершений огляд Віктора Дудка «Том цінного джерельного видання», предметом якого є перший том зведення «Тарас Шевченко в критиці» (Том 1. Прижиттєва критика, 1839–1861).

Оксана Грабович – антропологиня, культурологиня, асоційована професорка Гарвардського інституту українських студій (з 1991-го року). Досліджувала українські думи, як в архівах, так і в польових умовах. Попередні публікації авторки стосувалися проблеми постколоніяльного переходу, зокрема її культурологічних та психологічних вимірів. Разом із Григорієм Грабовичем Оксана Грабович працює над академічним виданням українських дум. Стаття авторки у цьому числі «Думи як перформанс» переглядає традиційний дослідницький канон українських дум, а також зосереджується на подібностях між думами та постмодерним театральним перформансом. Вперше стаття побачила світ англійською мовою у збірнику Жнива: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth Birthday, Edited by Roman Koropeckyj, Taras Koznarsky, and Maxim Tarnawsky, Harvard Ukrainian Studies, Volume 32–33 (2011–2014), p. 293–315.

«Його роки в Царгороді» Віти Сусак, кандидатки мистецтвознавства, колишньої завідувачки відділу европейського мистецтва XIX–XX століть Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького – це частина найновішої книжки авторки про видатного українського художника «Олекса Грищенко. Динамоколір» (Київ: Родовід, 2017). У 1910-ті роки Грищенко був активним учасником авангардного руху та розвинув власний стиль, Динамоколір, який базувався на кубізмі та складових іконічного живопису. У 1919–1921 він мешкав у Константинополі (Царгороді), де створив серію картин. Розвідку авторки базовано на щоденниках Грищенка у період з 1920-го по 1945 рік, де митець описав перебування в Турції та своє спілкування з місцевими мешканцями та їхніми традиціями.

Галіль Іналджик, визначний турецький історик Оттоманської імперії, помер рік тому, 25 липня 2016 року. А у далекому 1998 році у видавництві «Критика» українською вийшла його книжка «Османська імперія: класична доба. 1300–1600» (у перекладі Олександра Галенка). Нині Олександр Галенко, історик, тюрколог, завідувач Центру дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАН України, у меморіяльному есеї «Декілька порад від турецького професора, як писати історію України» пише про досягнення видатного вченого та його вплив на формування парадигми української історіографії.

Наприкінці числа подано «Листи до "Критики"», які містять дискусію літературознавців Олексія Сінченка та Інни Булкіної щодо видання «До брами світла. Портрети» (есеї Романа Корогодського), рецензію на яке було вміщено в попередньому числі «Критики».

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.