Рік XXI, число 5–6 (235–236)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Червень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Ідея проекту Світлани Єременко; редактор-упорядник Ірина Черниченко Знедолені? Нездоланні! Історії переселенців
Керівник проекту Саломе Аст; головний редактор Богдан Завітій Ми є. Газета про переселенців в Україні
Упорядник Світлана Ославська Переселенці. Люди, які не загубили себе
Упорядники Наталія Зубар, Олег Мірошниченко; передмова Ігоря Семиволоса Стратегії трансформації і превенції прикордонних конфліктів в Україні
Вероника Миронова Люди Донбасса. Жизнь сначала
Анастасія Фітісова, Микола Рябчук, Володимир Шелухін та ін Своє. 2015, Випуск 4: Соціологія за межами університету
Олександр Бойченко 50 відсотків рації
Роман Корогодський До брами світла. Портрети
Галина Пагутяк, Роман Іваничук, Ярослав Мельник та ін Кур’єр Кривбасу. 2016, № 320–321–322
Войцех Матерський, Юліюш Тим, Ігар Мельніков та ін ARCHE. 2015, №5. Польшча ў Другой сусветнай вайне
Андрей Мацук, Ніна Скеп’ян, Томаш Кемп та ін ARCHE. 2015, № 6. Князі Радзівілы
Анда Ротенберґ, Софія Бан, Ева Ковач та ін Osteuropa. 2016, № 6–7. Sinnbild. Zur Zerstörung von Mensch und Gesellschaft

Про це число

Число «Критики» за травень-червень 2017 року відкриває стаття «Метастази ідеології» Олени Червоник, кураторки сучасного мистецтва у Філядельфійському музеї мистецтв (США). Авторка доводить, що кожен історичний період має власну хворобу-як-метафору, за допомоги якої можна описати характер суспільних відносин та визначити головний соціяльний конфлікт. Базуючись на роботі Сюзен Зонтаґ, Олена Червоник використовує ракові метастази як метафору для опису сучасної ідеології.

Максим Віхров – журналіст, маґістр соціології, до літа 2014 року жив і працював у Луганську. У своїй другій статті «Зона деформації» він досліджує, як виживають ті, хто залишився мешкати на Донбасі. Близько 2–3 мільйонів людей залишаються заручниками сепаратистського експерименту. Не маючи змоги щось змінити, ці люди адаптуються до нових реалій та соціополітичного ландшафту сірої зони.

У статті «Будапештський виклик» історикиня, доцентка катедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олена Бетлій пише про загрозу закриття Центральноевропейського університету в Будапешті (Угорщина). На думку авторки, випадок ЦЕУ, фундованого Джорджем Соросом, дає нам можливість зазирнути у майбутнє. З-поміж майбутніх тенденцій авторка вказує, зокрема, на зміну парадигми «національної держави» та перспективи затримки розвитку тих держав, чиї громадяни обирають ізоляціоністських лідерів.

Симон Радченко у нарисі «Пастки минулого, або Бляшанка сучукрліту» оглядає кілька знаних українських романів останніх років, зокрема «Фелікс Австрія» Софії Андрухович, «Танго смерти» Юрія Винничука, «Солодку Дарусю» Марії Матіос та інші, і відзначає, що значна частина українських письменників схильні стилізувати своє письмо під літературні шедеври ХХ століття. Більше того, автор не бачить виходу з тотальної карнавалізації літературного простору.

Есей «Німці. Кебаби. Чорний» письменника, перекладача та журналіста, одного із засновників білоруського руху митців-постмодерністів «Бум-Бам-Літ» Альгерда Бахаревіча дивиться на Париж крізь призму білоруської літератури. 

Друга, завершальна частина статті «Чому більшовики прийшли до влади?  До століття жовтневого перевороту» Леоніда Люкса, доктора наук, фахівця з історії Східної Европи, наукового керівника Міжнародної лабораторії досліджень російсько-европейського інтелектуального діялогу в Національному дослідницькому університеті «Вища школа економіки» (Москва) продовжує тему сотої річниці революційних подій 1917-го.

У статті «Визволяючи Східну Европу: ідеалізм і прагматизм Збіґнєва Бжезінського» історик, докторант історичного факультету Варшавського університету Олександр Аврамчук подає посмертний портрет американського політика та наголошує на його ролі як адвоката країн Східної Европи у світі.

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.