Рік XXI, число 3–4 (233–234)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Квітень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Таня Малярчук Забуття
Складальнік Казімір Камейша Беларуская эпіграма
Вера Бурлак Дзеці і здані
Упорядники Георгій Касьянов, Олександра Гайдай Історія, пам’ять, політика. Збірник статей
Йозеф Вінклер Natura morta. Римська новела
Джуліяно Прато, Італо Пардо, Ірина Склокіна та ін Місто: історія, культура, суспільство. 2016, №1; 2017, №2
Edited by Andrea Graziosi, Lubomyr A. Hajda, and Halyna Hryn After the Holodomor: The Enduring Impact of the Great Famine on Ukraine
Andrzej Stasiuk Osiołkiem
Патрик Гордон Дневник, 1690–1695
Томас Венцлова, Леонідас Донскіс Передчуття і пророцтва Східної Європи
Тетяна Водотика, Євген Магда Ігри відображень: якою бачить Україну світ
Васыль Шахрай Революция на Украине
Український Троцький Тексти Лева Троцького про Україну

Про це число

Число «Критики» за березень-квітень 2017 року присвячено сотій річниці подій 1917-го. Його відкриває перша частина статті «Чому більшовики прийшли до влади?  До століття жовтневого перевороту» Леоніда Люкса, доктора наук, фахівця з історії Східної Европи, наукового керівника Міжнародної лабораторії досліджень російсько-европейського інтелектуального діялогу в Національному дослідницькому університеті «Вища школа економіки» (Москва). 

Стаття Романа Шпорлюка «Лєнін, “Великоросія” та Україна» продовжує висвітлювати головну тему числа. Автор, професор-емерит Гарвардського університету, аналізує історичну роль Лєніна у різних контекстах, зокрема й дражливих.

У статті «Дилеми й головоломки пам’яти» Світлана Шліпченко, архітекторка, директорка наукових та освітніх програм Центру урбаністичних студій НаУКМА, міркує про контроверсійний конкурс архітектурних проєктів для встановлення у Харкові на місці, де раніше був пам’ятник Лєнінові.

Завершують число уривки із сатиричного роману в жанрі альтернативної історії «Харків – 1938» Олександра Ірванця. Головний редактор «Критики» Григорій Грабович у статті «Уявімо собі на мить...» зосереджується на деконструктивістських та пародійних аспектах роману.

 

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.