Рік XXI, число 11–12 (241–242)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Грудень 2017

Книжкові рецензії у цьому числі

Матіас Енар Компас
Ольга Шамрай (составитель) «…И мне остается целая жизнь»
Julia Fiedorczuk Nieważkość
Павло-Роберт Маґочій, Йоханан Петровський-Штерн Євреї та українці. Тисячоліття співіснування
Żanna Komar, Julia Bohdanova Secesja we Lwowie / Secession in Lviv
Володимир Єрмоленко Ловець океану. Історія Одіссея
Редакторка Тася Шпиль Листок № 1
Террі Пратчетт Правда
Карл-Маркус Ґаусс Європейська абетка
За загальної редакції Петра Мартиненка, Володимира Кампа Права і свободи людини і громадянина в Україні
Юстина Соболевська Книжка про читання
Умберто Еко, Жан-Клод Кар’єр Не сподівайтеся позбутися книжок
Асиф Заман, Катерина Темінська, Андрій Безуглов... Куншт № 6. Наука війни
Центр вивчення повстанських рухів (ЦВПР) Rebel. 2016, № 1
Мартін Райнер Один із мільйона
Вацлав Гавел Промови та есеї

Про це число

Число «Критики» за листопад–грудень 2017 року відкривають чотири статті, присвячені 20-річчю часопису «Критика».

Григорій Грабович, професор катедри української літератури ім. Дмитра Чижевського Гарвардського університету, президент НТШ в Америці, головний редактор часопису «Критика», у статті «Модель “Критики”» говорить про ідею створення та формування нового українського часопису, який було зорієнтовано на моделі двох видань-попередників: американського «The New York Review of Books» та паризького часопису «Культура». Автор оповідає про перші кроки нового періодичного видання, декого зі знаних дописувачів та про сприйняття часопису в Україні й за кордоном. У фокусі уваги професора Грабовича – книжково-видавнича програма «Критики», українська Академія наук та її неспроможність відповісти на поточні виклики, а також те, що головний редактор вважає основним завданням «Критики»: розбудова інтелектуальної платформи, учасники якої здатні адекватно відповісти на нові виклики.

Перший відповідальний редактор «Критики», нині президент Українського ПЕН-центру Микола Рябчук у своїй статті «Наш спільний код» подає власне бачення постання часопису. Автор наголошує на тому, що три головні вимоги, які редакція «Критики» висувала перед собою, були такі: якість текстів та дизайну; провокативний, проблемно-зорієнтований підхід до формування чисел; особлива увага до аналітики та інтелектуальної дискусії. Також Микола Рябчук говорить про ключові проблеми українського культурного середовища, зокрема про читацьку авдиторію та фінансову підтримку друкованих видань.

Директор та відповідальний редактор видавництва «Критика» Андрій Мокроусов був відповідальним редактором часопису «Критика» у 2001–2013 роках. У статті «Критика як підважування, переосмислення і порозуміння: нотатки до річниці безнадійної спроби» Мокроусов порівнює «Критику» з Касталією Германа Гесе, майже неймовірним світом досконалих, софістикованих людей. У статті йдеться про кілька поколінь авторів, новий спосіб писання та контекст українських періодик, в якому «Критика» мала зайняти своє особливе місце. Також автор оглядає найважливіші – історичні, літературознавчі, соціологічні, антропологічні та інші – видання «Критики» (загалом близько 200).

Письменниця, журналістка, керівна партнерка видавництва «Yakaboo Publishing» Оксана Форостина була відповідальною редакторкою «Критики» у 2013–2016 роках. У статті «Рішення для наступної Республіки» авторка пригадує своє знайомство з «Критикою», яка була цілком не типовим виданням на постсовєтському просторі, та аналізує різні тематичні фази видання, коли часопис був змушений змістити фокус уваги від літератури та мистецтва на гостро політичні проблеми. Аби впоратися з цими та іншими завданнями, авторка доклала зусиль до започаткування онлайн-проєкту «Критичні рішення» та розвитку інших напрямків веб-проєкту «Критики». Форостина порівнює «Критику» з Ноєвим ковчегом, називає майданчиком, вільним від тролів, – унікальною платформою для дискусії.

Оля Гнатюк, докторка гуманітарних наук (Dr. habil.), професорка Варшавського університету і Києво-Могилянської академії, фахівчиня з української літератури та культури, у статті «Conditio sine qua non» оглядає книжку Маріуша Сави «Ukraiński emigrant. Działalność i myśl Iwana Kedryna-Rudnyckiego (1896–1995)» (Lublin: Instytut Pamięci Narodowej, 2016). Біографістика не належить до найрозвиненіших жанрів в Україні, зокрема, на повномасштабні біографії мало щастить галичанам. Ось чому монографія Маріуша Сави про Івана Кедрина-Рудницького, журналіста та політичного діяча з Галичини, є великим проривом. Водночас авторка зазначає, що брак глибшого знання про добу та довільність у виборі джерел спричиняють не лише помилки та протиріччя в інтерпретаціях, а й численні фактичні огріхи, що на них натрапляємо в книжці.

У статті «Інтеліґенція як “терористична загроза”» Світлана Ославська, журналістка, культурологиня, редакторка відділу бібліографії часопису «Критика», досліджує нинішні репресії щодо турецької інтелігенції. Для написання есею авторка спілкувалася з різними турецькими вченими, освітянами, працівниками культури, а також журналістами. Після спроби державного перевороту в Туреччині (15 липня 2016 року) турецьке суспільство розділене на тих, кого вважають «вже-ворогом», та тих, кого ще можна звинуватити у зраді батьківщини.

Есей «Шлунок верблюдиці» українсько-американського письменника та перекладача Василя Махна змальовує його нещодавню подорож Монголією. Автор шукає відповідей на запитання: чим є Монголія? що може містити шлунок верблюдиці? чи Монголію напевно втрачено для історії, чи вона досі шукає своє місце у модерному світі?

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.