Рік XX, число 7–8 (225–226)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Липень 2016

Книжкові рецензії у цьому числі

Зміцєр Матвєйчик, Сяргей Йорш, Наталля Гардзієнка... Запісы Беларускага інстытуту навукі й мастацтва. Том 37.
Іван Куций, Наталка Пазюра, Віталій Тельвак... Історіографічні дослідження в Україні. Випуск 26
Ірина Шувалова Аз
Тарас Мельничук, Ліна Костенко, Юрій Андрухович та ін Антологія української поезії ХХ століття
Всеволод Речицький Конституційне АБВ
Ларс Фр. Г. Свендсен Філософія свободи
Марко Роберт Стех Есеїстика у пошуках джерел
Пьер Розанваллон Общество равных
Оксана Булгакова, Валерій Смолій, Юрій Шаповал... Україна ХХ століття: культура, ідеологія, політика. Випуск 21
Василь Черепанин, Леся Кульчинська, Ольга Папаш... Політична критика. Нам нема що втрачати, крім наших Майданів
Леонід Фінберг, Уляна Головач (ред.) Майдан. Свідчення. Київ, 2013–2014 роки

Про це число

Число «Критики» 7-8 за 2016 рік відкриває стаття «Українська незалежність: що гальмує поступ?» Андрія Масюка, менеджера, викладача менеджменту, який очолював Міжнародний інститут менеджменту у Києві, згодом – Київську школу економіки, а зараз викладає в Українському вільному університеті (Мюнхен) та Національному університеті «Києво-Могилянська академія». Стаття під заголовком «Десять років незалежности: українці вчаться робити свій вибір» уперше з’явилася 2001 року у збірнику на пошану Богдана Гаврилишина з нагоди його 75-річчя. «Критика» подає український переклад статті з нагоди 25-річчя Незалежности України. 

Другу частину статті «Філологи-автономісти і автономія філології у пізньоімперській Росії: Ніколай Мар, Ян Бодуен де Куртене та Агатангел Кримський» Алєксандра Дмітрієва, історика науки та ідеології, провідного наукового співробітника Інституту гуманітарних історико-теоретичних досліджень ім. А. В. Полєтаєва Вищої школи економіки (Москва)  присвячено Агатангелу Кримському, українському філологу та орієнталісту, який у своїх дослідженнях розвивав ідеї, котрі багато в чому передували постколоніяльним студіям 1950-х років.

Всеволод Речицький, правознавець, політолог, конституційний експерт Харківської правозахисної групи, досліджує нещодавній конфлікт між Верховним Судом України та Конституційним Судом України у статті «Чи можна довіряти конституційним суддям?» Він говорить про можливість притягнення до відповідальности суддів Конституційного Суду за прийняття завідомо неправосудних рішень – як це було запропоновано Генеральним прокурором України.

Стаття «Чому система охорони здоров’я в Україні далі іґнорує тих, хто вживає наркотики?» Дженіфер Дж. Керол – перша з циклу публікацій про охорону здоров’я в Україні, який «Критика» збирається оприлюднити найближчим часом.  Авторка – постдокторантка Національних інститутів здоров’я (NIH), провадить дослідження у Лікарні Міріям у Провіденсі (Род-Айленд), навчальній філії Медичної школи ім. Ворена Алперта Бравнського університету. З 2007 року досліджує зменшення шкоди від вживання наркотиків та лікування наркотичної залежности в Україні.

Ірина Борисюк, літературознавиця, кандидат філологічних наук, докторант катедри української літератури і компаративістики Київського університету імені Бориса Грінченка, доцент катедри літератури НаУКМА, оглядає книжку «Ос» Ірини Шувалової у статті «Тотожність / Інакшість: ідентичність, тіло, час». Предметом розгляду дослідниці є різні стратегії конструювання ідентичности поетами починаючи з 1970-х років, а також нові тенденції в українській ліриці у XXI столітті.

У статті «Аґресія наготи» театральний режиссер і критик, громадський діяч, народний артист України, художній керівник та директор Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» Олексій Кужельний досліджує театральні постановки різних жанрів та країн, у яких задіяно оголених акторів, і доводить, що нагота є потужним виражальним засобом у сценічному мистецтві.  Для багатьох режисерів це засіб для експериментування, але частіше такий прийом відображає рівень аґресії у суспільстві та провокує нас на відверту розмову про цю проблему. 

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.