Рік XIX, число 11–12 (217–218)

Рік XIX, число 11–12 (217–218)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Грудень 2015

Книжкові рецензії у цьому числі

Джордж Сорос у бесідах із Грегором Петером Шміцем Європейський Союз: Дезінтеграція чи відродження?
Юрій Косач Володарка Понтиди
Укладачі Вера Фабер, Якуб Форст-Баттаглія, Іван Мегела, Микола Воробей Антологія австрійської прози початку ХХ століття

Про це число

Число «Критики» за листопад-грудень 2015 року відкриває стаття «Українські добровольчі батальйони і полк “Азов”» Андреаса Умланда, німецького політолога, старшого наукового працівника Інституту евроатлантичного співробітництва в Києві, редактора книжкової серії «Радянська та пострадянська політика і суспільство», журналу «Форум новітньої східноєвропейської історії та культури». Умланд пише про проблему українського праворадикального екстремізму та про появу, коріння й ідеологію батальйону «Азов».

Якобус Дельвайде – політолог, історик та журналіст. Викладав в університетах Нідерландів, США та Бельгії, був колумністом газети «De Volkskrant» (Амстердам). У своїй статті «Ігри з екстремізмом: закулісся голандського референдуму» дослідник міркує про політичні та соціяльні причини поразки прихильників Угоди про асоціяцію України з ЄС під час консультативного референдуму в  Нідерландах. На думку автора, «процес голандського референдуму, далекий від здорових демократичних практик, перетворився на безладний карнавал, у якому задавали тон короткозорий націоналізм та відверта брехня».

Ендрю Вілсон – політолог, фахівець із найновішої історії України, професор україністики у Лондонському Університетському коледжі, старший науковий співробітник Европейської ради з міжнародних відносин. У своїй статті «Три причини, чому Захід має не забувати про Україну» Вілсон пише про наслідки загравання Заходу із режимом Путіна та про загрозу включення України до сфери впливу Росії.

Стаття Олени Зінькевич «Музика у вогні. Консерваторія в окупованому Києві (19.09.1941–06.11.1943)» спирається на щоденник художниці Ірини Хорошунової, який вона вела під час Другої світової війни. Олена Зінькевич – музикознавиця, професорка Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського. Досліджує історію мистецтва у поєднанні з історією повсякдення.

Володимир Верлока («Єрмоленко, або Майже непомітне») та Інна Булкіна («Спроби в антологічному роді»)  пропонують огляди двох книжок, які побачили світ у 2015-му році: збірки есеїв Володимира Єрмоленка «Далекі близькі» та монографії Олени Галети «Від антології до онтології».

Наприкінці числа у статті Оксани Купер «Ми разом створюємо ауру часу» подано нотатки із кількох виступів Нобелівської лавреатки з літератури Світлани Алексієвич у Києві в квітні 2016 року.

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.