Рік ХХ, Число 1–2 (219–220)

Бажаєте щось зробити для підтримки видання високоякісного інтелектуального часопису українською мовою?

Передплатіть онлайн-доступ сьогодні і читайте всі архівні і нові статті «Критики», зарезервовані для передплатників та передплатниць! Дякуємо, що не словом, а ділом підтримуєте осмислення українського минулого і сучасности!

Уже маєте чинну передплату? Увійдіть до свого профілю на нашому сайті і читайте «Критику»!

Лютий 2016

Книжкові рецензії у цьому числі

В. Безпалько, М. Висотін, І. Ворончук, М. Кучерук, Ю. Чубик Українське повсякдення ранньомодерної доби: збірник документів
Муэддин Хайруддинов, Сейран Усеинов Этикет крымских татар. Эдепнаме
Яцек Хробачинський , Йоанна Любецька, Войцех Строковський , Аліція Бялецька Kobiety wojny. Między zbrodnią a krzykiem o godność
Тарас Прохасько Одної і тої самої
Ольга Балашова, Лизавета Герман (упорядниці) Искусство украинских шестидесятников
Катя Петровська Мабуть Естер. Історії
Барбара Кассен Більше однієї мови
Олександр Габович, Володимир Кузнєцов, Надія Семенова Українська фундаментальна наука і європейські цінності
Оксана Луцишина Любовне життя
Андрей Россомахін (упоряд. та голов.ред.), Анна Біла (упоряд. та голов.ред.) Михайль Семенко и украинский панфутуризм
Мар’яна Ліщинська Бузькові вогники
Вітольд Ґомбрович Транс-Атлантик
Roman Koropeckyj, Taras Koznarsky, Maxim Tarnawsky (eds.) Жнива: Essays Presented in Honor of George G. Grabowicz on His Seventieth Birthday

Про це число

Число «Критики» за січень-лютий 2016 року відкриває стаття Миколи Гоманюка, в якій автор обговорює вжиток позначень «Таврія» та «Таврида» і їх вплив на соціяльний та політичний контекст країни. Автор також відслідковує еволюцію цих термінів від часів Російської імперії та громадянської війни початку 20-го століття аж до сучасних потуг з «декомунізації».

Юрій Радченко та Іван Патриляк оглядають науково-популярне видання директора Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича – «Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття». Як дослідник Голокосту, Радченко зосереджується на історії українсько-єврейських стосунків, в той час як Патриляк обговорює історію українського націоналізму та визвольного руху 1920-1950-х років і польсько-український конфлікт.

У цьому числі «Критика» також приділяє увагу нещодавньому виходові у світ в Українському науковому інституті Гарвардського університету двотомного фестшрифту на честь професора Григорія Грабовича, головного редактора цього часопису і видавництва. Відтак у числі надруковано перекладений і уточнений біографічний нарис професора Грабовича, що його для фестшрифту склала Галина Гринь на основі інтерв'ю із науковцем. Під назвою «Тексти і перспективи» число також друкує скорочений текст виступу професора Грабовича в Національному музеї Тараса Шевченка під час зустрічі 15 січня 2015 року, у розпал кампанії проти номінування шевченкознавця на Національну премію ім. Т. Шевченка. Стаття торкається таких тем, як різниця між західним і українським літературознавством, концепція міту, парадоксальні моменти у біографіях Тараса Шевченка, Адама Міцкевича та Алєксандра Пушкіна, поезія Павла Тичини та інші аспекти праці науковця в українознавстві протягом майже половини сторіччя. 

Бачите статтю, котру світ повинен прочитати англійською? Тоді допоможіть нам позначити Україну на інтелектуальній мапі світу!

Досвідчені перекладачі з української на англійську та вправні редактори (носії мови): долучіться до нашої динамічної команди! Навіть один переклад на місяць може змінити те, як світ бачить Україну!

Щедрі благодійники: «Критика» отримала світове визнання за якість своєї роботи з інтелектуального представлення України у світі нарівні з такими визначними виданнями як The New York Review of Books та London Review of Books. Станьте спонсором перекладу та професійного редагування статті, яку вважаєте важливою та потрібною у світі, або перекладного проєкту загалом! Усі меценати будуть з вдячністю згадані на сторінці перекладеної статті. Навіть найменший фінансовий внесок важить у нашій роботі із інтелектуального захисту української ідеї у світі!

Підтримати пожертвою

Зацікавлених перекладачів, редакторів та меценатів просимо звертатися із запитаннями до головного редактора порталу «Критики» Олега Коцюби за адресою kotsyuba@krytyka.com.