Статті

Існує безліч шляхів простої книги до рівня раритетного колекційного ви­дання, місце якого — на поличці ко­лекціонера, де з нього здуватимуть пил, милуватимуться здаля і лише у крайніх випадках, перед найзначнішими гістьми, братимуть у руки, ог­лядатимуть з усіх боків, перегорта­тимуть сторінку-дві та ставитимуть назад на полицю. Але в жодному разі не читатимуть, Боже борони: надто дороге задоволення. Отже, для такої честі книзі необхідно або пережити своїх сучасників щонайменше на століття, або вже від «народження» коштувати стільки, щоби зникало найменше бажання коли-небудь знімати її з тієї полиці. Проте є ще один варіант — бути виданою таким чином, аби будь-яке намагання поп­ри все прочитати непокірну закін­чувалося досить однозначно...
З усіх вищезгаданих ключів для ілюстрування шевченківської теми найплідніший і найцікавіший для аналізу біографічний, і це стосується як совєтського, так і постсовєтського періодів. Переваги, «виграшність» цієї модальності очевидні. Ілюстрація того чи іншого моменту з життя поета творить видимість історичної об’єктивності, прямого зв’язку із самою матерією його життя, а отже із самим поетом. За своєю сутністю цей ключ міметичний, тобто «реалістичний» адже його сенс саме в нарації, в переказі тої чи іншої «події», того чи іншого «факту». Через свою розповідну «прозорість» (міметичність як таку) він наймасовіший і легко приймає (та просто живиться ними) популярну поетику, наприклад, сентименталізм, мелодраму, стереотипи тощо, а також і спущені «згори» ідеологеми.
Головною особливістю комуністичних репресій в Україні завжди було їхнє «антинаціоналістичне» забарвлення. Звинувачення в «націоналізмі», «націоналістичних ухилах», у співчутті «націоналістичній контрреволюції» давали репресивно-каральним органам універсальний привід для фабрикації будь-якої справи, і ті доходили до абсурду, вишукуючи зв’язки з українськими «націоналістами», наприклад, єврейських «космополітів» під час антисемітської кампанії боротьби проти «безрідного космополітизму». Більшовицькі органи безпеки завжди і скрізь, незалежно від того, яку політичну лінію офіційно декларувала партія, ретельно стежили за всіма, хто виявляв симпатії чи співчуття до ідеї української самостійності чи навіть просто ідентифікував себе українцем.
Існує фундаментальна різниця між філософією новітньої доби і релігією минулих віків: «Насправді наука радикально та якісно відмінна. До її явно виражених і гідних жалю властивостей... належать не тільки нині всім відома істотна неповнота, а й своєрідна аморальність, можна навіть сказати, моральна нечутливість. Вона не відкриває нам природу, яка винагороджує доброчесність і карає порок, і в її термінах доброчесність і порок навіть неможливо визначити (одне слово, це ніби обезголовлена версія колишнього Божества). Вона існує зовсім не задля того. Вона описує нам світ, де немає місця моралі, світ, який, у кращому разі, вказує на одні можливості й заперечує деякі інші. Тут не постає жодного завершеного, значущого, надійного космосу».

Сторінки83