Форум

Раса і постколоніялізм в Україні та Північній Америці

Ми з радістю оголошуємо про запуск онлайн-форуму «Критики» на тему «Раса і постколоніялізм». Відтоді, як уперше виникла ця ідея і ми почали працювати над запуском форуму, минуло вже чимало часу. Редактори Олег Коцюба, Джесика Зихович і Ґрейс Магоні обрали цю тему, реаґуючи на дедалі гострішу потребу в продуктивному дискурсивному обговоренні питань раси та постколоніялізму в США. Запускаючи цей форум, ми хочемо подякувати Інститутові Критики, особливо баченню та ініціятиві онлайн-редактора Олега Коцюби. Також ми вдячні за допомогу тим, хто підтримує веб-портал, а ще за інтелектуальну щедрість нашим друзям і колеґам по обидва береги Атлантичного океану, які наголошували потребу нагального осмислення цих проблем, методів та роботи, яка відбувається і в межах академічних досліджень, і поза ними.

***

Колись Аристотель зауважив, що для того, аби бути громадянином, треба знати і як керувати, і як бути керованим:

Потрібно розглянути, кого треба вважати громадянином і що таке громадянин? Річ у тім, що про поняття «громадянин» часто сперечаються <...> (Дехто запевняє), що, наприклад, хто в демократичному устрої громадянин – за олігархії може ним і не бути1.

Інавґурація Трампа означила повернення (власне, реверс) до історії колоніяльного походження Америки посеред пізнього капіталізму. У Трамповій «великій» Америці (#Great America), сповненій насильства і керованій машиною пропаґанди, яка каже громадянам, що «великими» вони можуть бути лише в руках лідера, кожен потенційно або за замовчуванням є Іншим, проте повністю підкореним – без можливости доступитися до володаря. Дуальність керувати / бути керованим у суспільствах із активним залученням громадян іде в обмін на чіткі, визначені зіткнення ідентичностей на вулицях та в установах республіки.

У прощальному зверненні до нації 10 січня 2017 року, по восьми роках служіння 44-м президентом Сполучених Штатів, Барак Обама підкреслив низку загроз для американської демократії. Головними з-поміж них було названо державу расових взаємин і дискримінацію – загрозу, «стару, як і сама нація».

Фінальна промова Обами була прощанням зі слоґанами його ж кампанії – надія та зміна. Його риторика переспрямовувала ксенофобію на внутрішнього автсайдера – Іншого, що існує в кожному Громадянині. Раса постала як щось більше, ніж демаркаційні кордони (хай то фізичні стіни чи мови), власне, як досвід, народжений із численних точок перетинів у суспільному договорі. І якщо претензії на «пострасову» Америку в передвиборчій кампанії Обами й були надто оптимістичними, настала сприятлива мить, щоб нагадати: широкі політичні зміни можуть початися лише зі спроб побачити себе в Іншому. Як і часто в національному мітотворенні, Громадянин залишається алегорією свободи та поступу, які в американському контексті коріняться в імміґрації та революції.

Зміни в тому, що цього стосується, мають чимало векторів.

У зверненні Обама заявив:

Нам слід бути уважними і дослухатися, щоб було розуміння, особливо серед білих, що рух за громадянські права не покінчив із наслідками рабства та сеґреґаційними законами Джима Кроу, тож коли міноритарні групи висловлюють невдоволення, то вони не просто вправляються в політкоректності; коли вони починають мирні протести, то не вимагають особливого ставлення, а виборюють рівне ставлення, яке обіцяли наші засновники.

Як і міт Януса в античній Греції, уявлення про два протилежні начала (у випадку Америки – між чорними і білими) є взаємовигідним. Значно ширша та нюансованіша історія лежить в основі індивідуальних і колективних досвідів нації, класу та громадянських прав, які не є ані суто білими, ані суто чорними, а саме множинними та міжнаціональними. І хоч якою принциповою загрозою для демократії в Америці і надалі є расові взаємини, існує й інший – майбутній – шар, який ця загроза становить для індивідів та інституцій у глобальному вимірі. Він здається особливо загрозливим через поширення «фейкових новин» і появу «альтернативних фактів». Зростання ролі штучного інтелекту, віртуальних валют і соціяльних медій як головних засобів людської взаємодії, поширення сум’яття й поділу між групами та через еліти, що мають доступ до великих обсягів капіталу, роблять проблему гегемонії ще нагальнішою.

***

Форум «Критики» присвячено перекладові та поширенню глобальної термінології для обговорення конфліктів на основі ідентичности й постколоніялізму. Нашою головною метою є започаткування дискусії довкола уявлень про індивідуальні та колективні досвіди як в Україні та Північній Америці, так і між ними. Нині особливо важливий час, щоб розширити наш науковий діялог у цих сферах, з огляду на швидкий потік новинних медія-образів, пов’язаних із демонтуванням пам’ятників і злочинами на ґрунті ненависти, які відбуваються в США, а також масовим транслюванням цих подій по всьому світу.

Сучасні події, які містять расове насильство (тілесне, структурне та символічне), можуть правити за точки відліку для осмислення раси, які радше вчитимуть і прояснюватимуть, аніж змушуватимуть і ділитимуть. Ми сподіваємося через діялог унаочнити індивідуальну і колективну боротьбу за гідність. Для низки науковців України поняття насильства та упередження нерідко відсилають до давніших політичних переслідувань, зіпертих на етнічну, культурну, релігійну чи мовну ідентичності, які вплинули на нинішні суспільну пам’ять і політику. Як совєтське минуле й напруга у взаєминах США та Росії сьогодні впливають на розуміння раси та гегемонії і глобально, і в Україні зокрема?

Що є географічним підґрунтям ідей постколоніялізму та їхніх конкурентних суспільних рухів? Опонентами? Офіційними запереченнями, звинуваченнями чи заявами про відповідальність? Якими є точки згоди / незгоди між авторами, науковцями та активістами в Північній Америці, а також у постсовєтському та незахідному контекстах? Хто тут є вразливим? Кому дали право голосу? Чи змінюється сценарій? Запрошуємо вас розглянути ці запитання разом із нами.

Жовтень 2017

Расизм і оскаржувальний моральний статус націй

Питання «европейськости» України було засадничим у протестах Евромайдану, які розпочалися в листопаді 2013 року з ініціятиви Мустафи Найєма, українського журналіста афґанського походження. Спершу протестувальники зреаґували на відмову президента України Януковича підписати Угоду про асоціяцію між Україною та ЕС, проте сам рух отримав назву «Революція Гідности», що репрезентувало прагнення ширшої ідеї европейськости як поваги держави до прав людини, демократії та верховенства права. Для декого прийняття расового розмаїття уявлялося невилучною частиною буття европейцями, про що й заявив колектив журналістів Евромайдану в окремому пості у фейсбуку (4 лютого, 2014): «Більшість протестувальників Майдану схильні вважати етнічну та расову інклюзію одним із европейських ідеалів, підтримуваних Евромайданом, поруч із такими поняттями, як відкриті кордони, вільна торгівля і свобода релігії, преси, зібрань тощо».

Протестна акція проти расової дискримінації у Львові, березень 2012. Світлина: Валерій Шмаков / УНІАН.

Росія хотіла дискредитувати рух, зображаючи його антисемітським, використовуючи дискурси, закорінені в подіях Другої світової війни, коли групи українських націоналістів колаборували з нацистською Німеччиною, щоб боротися проти Червоної армії. У західній Україні українські повстанці боролися проти совєтської влади аж до 1950-х, іще не один рік після того, як реґіон було приєднано до решти Української ССР. Цей повстанський рух підтримував наратив совєтської епохи про західних українців як політично ненадійних, а сам український націоналізм як за природою антисовєтський, а отже, пов’язаний із фашизмом. У совєтській пропаґанді український націоналізм і далі зіставляли з фашизмом, щоб уневажнити прагнення до окремої української ідентичности. Під час протестів на Майдані російські медії знову актуалізували цей дискурс, щоб розвінчати спроби України вирватися з-під політичного та економічного контролю Росії.

Лідери єврейської спільноти й інших груп активістів в Україні підтримали протести і мобілізували сили, щоб відкинути звинувачення в антисемітизмі з боку Росії (Zisels at al. 2014). Той факт, що першим постраждалим на протестах Евромайдану був Сергій Нігоян, хлопець вірменсько-українського походження, якого застрелили урядові сили, символізувало наявну етнічну інклюзію в Україні. Після нього загинуло ще понад сто протестувальників, і декотрі з них мали російське, польське, білоруське та єврейське коріння. Російська пропаґанда виглядала особливо комічно з огляду на розмаїтість Евромайдану, а також дуже низьку підтримку праворадикальних партій (вони отримали близько 2% у травні 2014 року, коли відбулися вибори наступного президента після втечі попереднього). Як пише історик Тимоті Снайдер (2014a):

Чи траплялося колись раніше, щоб люди, пов’язані з українською, російською, вірменською, польською та єврейською культурами, вмирали в революції, яку започаткував мусульманин? Чи ми, хто так пишається розмаїттям і толерантністю, можемо пригадати щось бодай приблизно подібне в наших власних історіях?

Висновки

Сприйняття расових відмінностей залежить від місцевої історії та культурних наративів. Глобально панівне уявлення про расу, що ґрунтується на історії взаємин експлуатаційної колонізації між країнами першого і третього світу, а також на політиці сеґреґації, нездатне адекватно пояснити українські розуміння та практики. Історія колонізації України з боку Росії робить чорний колір шкіри та належність до українства співмірними як підкорені ідентичності, навіть якщо переважно білий колір шкіри українців підважує таке зіставлення. Історично білий колір шкіри українців також означає, що чорні українці підважують стереотип про Україну як провінційний застій, показуючи українське як те, що є водночас національним, міським та глобальним. Як я тут показала, африканські українці й африканські міґранти в індустрії розваг в Україні є відповіддю на запити ринку, який екзотизує та перетворює чорну шкіру на товар, але також вони є аґентами в побудові національної ідентичности.

Візуально відмінних українців ушановують і приймають як зразкових українців, але стереотипи про Африку як відсталий континент усе ще існують у популярному дискурсі. Таке співіснування суперечливих бачень расового розмаїття – як позитивного символу космополітичної глобальности і як неґативного символу культурної відсталости – відображає точки напруги в націєтворенні. Чорний колір шкіри й українськість взаємно утверджують одне одного, мірою того, як народ долає конфліктні межі націоналізму, ксенофобії та постколоніяльности і прагне космополітичної модерности.

Це скорочена версія статті, яку авторка переробила для цього форуму і яку спершу було опубліковано в City & Society, 28: 341–364.

Бібліографія

  • Adams, William Lee, 2012, «Ukraine’s Eurovision Selection Marred by Right-Wing Racism», Time. Accessed November 14, 2012. http://world.time.com/2012/03/05/ukraines-eurovision-selection-marred-by-right-wing-racism.
  • BBC, 2012a, «Eurovision: Lloyd Webber Racism Claims ‘Unfair’», BBC. Accessed May 30, 2014. http://www.bbc.com/news/entertainment-arts-18697090.
  • BBC, 2012b.  «Euro 2012: Stadiums of Hate», Accessed July 9, 2015. BBC Panorama.http://www.bbc.co.uk/programmes/b01jk4vr.
  • Bilaniuk, Laada, 2005. Contested Tongues: Language Politics and Cultural Correction in Ukraine, Ithaca: Cornell University Press.
  • Bilaniuk, Laada,  2010, «Language in the Balance: The Politics of Non-Accommodation in Bilingual Ukrainian-Russian Television Shows», International Journal of the Sociology of Language 201:105–33.
  • Campt, Tina M., 2012,  Image Matters: Archive, Photography, and the African Diaspora in Europe, Durham: Duke University Press.
  • CNN, 2012. «Euro 2012 hosts Ukraine and Poland Hit Back at Racism Accusations», CNN. Accessed July 9, 2015. http://edition.cnn.com/2012/05/29/sport/football/football-ukraine-poland-racism/index.html.
  • Comaroff, John L., and Jean Comaroff, 2009, Ethnicity, Inc. Chicago: University of Chicago Press.
  • Daynes, Sarah, and Orville Lee, 2008, Desire for Race, New York: Cambridge University Press.
  • Demyanenko, Olha, 2014. «Ukrainian University from Within: Anthropological Notes, Part 3, Ordinary Racism», Krytyka Magazine. Accessed April 16, 2015. http://krytyka.com/en/articles/ukrainian-university-within-anthropological-notes-part-3-ordinary-racism.
  • Dunn, Elizabeth Cullen, and Michael S. Bobick, 2014. «The Empire Strikes Back: War Without War and Occupation Without Occupation in the Russian Sphere of Influence», American Ethnologist 41(3):405–13.
  • Fikes, Kesha, and Alaina Lemon, 2002, «African Presence in Former Soviet Spaces», Annual Review of Anthropology 31:497–524.
  • Gazeta.ua, 2014, «В Донецьку темношкірі просили матюкливу росіянку вчити українську мову». Gazeta.ua. Режим доступу 31 травня, 2014. http://gazeta.ua/articles/sogodennya/_v-donecku-temnoshkiri-prosili-matyuklivu-rosiya nku-vchiti-ukrajinsku-movu/537204.
  • Giles, Tom, 2012, «‘Stadiums of Hate’: Legitimate and Fair»,  BBC News Panorama Editor blog, Accessed May 31, 2014. http://www.bbc.co.uk/blogs/legacy/theeditors/2012/06/stadiums_of_hate_legitimate_an.html.
  • Gilroy, Paul, 1993, The Black Atlantic: Modernity and Double Consciousness, Cambridge: Harvard University Press.
  • Goodman, Bridget A., 2013, Towards a Multilingual Future: The Ecology of Language at a University in Eastern Ukraine. PhD Dissertation (Education). University of Pennsylvania.
  • Gray, Herman, 2013, «Subject(ed) to Recognition»,  American Quarterly 65(4):771–98.
  • Hall, Stuart, 1996, «The Question of Cultural Identity», In Modernity: An Introduction to Modern Societies, edited by Stuart Hall, David Held, Don Hubert, and Kenneth Thompson, 595–634. Malden: Blackwell.
  • Harding, Luke, 2012, «Euro 2012 Turning into PR Disaster for Ukraine as Racism Fears Scare off Fans», Guardian. Accessed April 2, 2014. http://www.theguardian.com/football/2012/may/28/euro-2012-ukraine-sol-campbell.
  • Helbig, Adriana N., 2014, Hip Hop Ukraine: Music, Race, and African Migration, Bloomington and Indianapolis: Indiana University Press.
  • Hooks, Bell, 1992, Black Looks: Race and Representation, Boston: South End Press.
  • Horbyk, Roman,2015, «Seeing Ukraine Through Colonial Eyes», Clarion. Accessed November 28, 2015. http://www.civil.ge/eng/article.php?id=28695.
  • Human Rights First, 2008, 2008 Hate Crime Survey: Ukraine. Accessed May 24, 2014. http://www.humanrightsfirst.org/our-work/fighting-discrimination/2008-hate-crime-survey/ukraine.
  • Inter.ua,2010, «Відеотека: Канал “До Дня Незалежності”». Режим доступу від 27 травня, 2014. http://inter.ua/uk/video/episode/independence.
  • Ioffe, Julia,2014, «Eastern Ukraine Is Still Fighting its Past», New Republic. Accessed December 7, 2015. https://newrepublic.com/article/116897/eastern-ukraines-history-under-stalin-holding-it-back.
  • Justice, Sol, 2012, «Ukrainian Newspaper Depicts Africans and Arabs as Monkeys», CNN iReport. Accessed May 27, 2014. http://ireport.cnn.com/docs/DOC-737206.
  • Kaftan, Oleksiy, 2012, «Self-hate Racism»,  Kyiv Weekly.com. Accessed May 27, 2014. http://kyivweekly.com.ua/pulse/politics/2012/02/13/120916.html.
  • Karpenko, Ksenia, and Lyudmila Polukhevich, 2012,  «Gaitana Going Strong: Ukraine’s Soulful Singer Talks», What’s On Kiev. Accessed May 24, 2014. http://www.whatson-kiev.com/index.php?go=News&in=view&id=5212.
  • Karpyak, Oleg, 2012,  «Ukraine’s Eurovision Entry Gaitana ‘Ashamed’ by Racism»,  BBC News Europe. Accessed July 18, 2012. http://www.bbc.com/news/world-europe-18162443.
  • Korek, J., 2007, From Sovietology to Postcoloniality: Poland and Ukraine from a Postcolonial Perspective. Stockholm: Södertörns högskola.
  • Kulyk, Volodymyr, 2014,  «Ukrainian Nationalism Since the Outbreak of Euromaidan», Ab Imperio 3:94–122.
  • Lefkowitz, Daniel, 2004, Words and Stones: The Politics of Language and Identity in Israel. New York: Oxford University Press.
  • Martin, Terry, 2001,  The Affirmative Action Empire: Nations and Nationalism in the Soviet Union, 1923–1939. Ithaca: Cornell University Press.
  • Matusevich, Maxim, 2009,  «Black in the U.S.S.R.: Africans, African Americans, and the Soviet Society»,  Transition 100:56–75.
  • Matusevich, Maxim, 2012,  «Expanding the Boundaries of the Black Atlantic: African Students as Soviet Moderns», Ab Imperio 2:325–50.
  • Moore, David Chioni, 2001, «Is the Post-in Postcolonial the Post-in Post-Soviet? Toward a Global Postcolonial Critique», PMLA 116(1):111–28.
  • Pozniak, Oleksii, 2011, Conference Report on «The Future of Migration in Ukraine», International Organization for Migration, Mission in Ukraine, Kyiv. Accessed October 29, 2013. http://iom.org.ua/en/pdf/CP_small.pdf.
  • Puar, Jasbir, 2013, «Rethinking Homonationalism». International Journal of Middle East Studies 45:336–39.
  • Quist-Adade, Charles, 2007, «The African Russians: Children of the Cold War», In Africa in Russia, Russia in Africa: Three Centuries of Encounters, edited by Maxim Matusevich, 153–74. Trenton: African World Press.
  • Riabczuk, Mykola, 2013, «Colonialism in Another Way: On the Applicability of Postcolonial Methodology for the Study of Postcommunist Europe», Porównania 13(8):47–59.
  • Ross, Samantha, 2012, «From Anneke to Gaitana: Race and Ethnicity at The Eurovision Song Contest», ESC Insight. Accessed May 30, 2014. http://www.escinsight.com/2012/03/27/from-anneke-to-gaitana-race-and-ethnicity-at-the-eurovision-song-contest/.
  • Slezkine, Yuri, 1994, «The USSR as a Communal Apartment, or How a Socialist State Promoted Ethnic Particularism»,  Slavic Review 53(2):414–52.
  • Snyder, Timothy, 2014a, «Ukraine: The Haze of Propaganda», New York Review of Books. Accessed April 2, 2014. http://www.nybooks.com.ezp-prod1.hul.harvard.edu/blogs/nyrblog/2014/mar/01/ukraine-haze-propaganda/.
  • Snyder, Timothy, 2014b, «Ukraine: The Antidote to Europe’s Fascists?» New York Review of Books. Accessed May 31, 2014. www.nybooks.com/blogs/nyrblog/2014/may/27/ukraine-antidote-europes-fascists/.
  • Snyder, Timothy,2015, «Integration and Disintegration: Europe, Ukraine, and the World», Slavic Review 74(4):695–707.
  • Starr, Terrell Jermaine, 2010, «Blacks in the Ukraine», The Crisis, Summer: 20–24.
  • Terno, Tristan, and Mamady Keita, 2013, «Racism and Assaults: African Students’ Daily Struggle in Ukraine», The Observers, France 24. Accessed October 29, 2013. http://observers.france24.com/content/20130808-racism-agression-african-students-ukraine.
  • Wanner, Catherine, 2007, Communities of the Converted: Ukrainians and Global Evangelism, Ithaca: Cornell University Press.
  • Wanner, Catherine, 2014, «‘Fraternal’ Nations and Challenges to Sovereignty in Ukraine: The Politics of Linguistic and Religious Ties», American Ethnologist 41(3):427–39.
  • Zhuk, Alyona, 2012, «Racist Comments About Gaitana Stir Controversy, Anger», Kyiv Post. Accessed April 2, 2014. http://www.kyivpost.com/content/ukraine/racist-comments-about-gaitana-stir-controversy-ang-122884.html.
  • Zisels, Josef, Alexander Suslensky, Andrei Adamovsky, Rabbi Alex Dukhovny, Rabbi Reuven Stamov, Alexander Paskhaver, Leonid Finberg, Anatoliy Podolsky, Igor Kuperberg, Semen Belman, Alexander Gaidar, Vyacheslav Likhachev, Michael Gold, Galina Haraz, Igor Turov, Diana Gold, Alexander Roitburg, Evgen Greben, Grigoriy Pickman, Igor Kerez, Kira Kreyderman, Igor Shchupak, Alfiya Shevchenko, Vitaliy Portnikov, Evgen levin, Leonid Vaydenfeld, Olga Yakovleva, Svetlana Pisareva, Mila Braginskaya, and Boris Finkelshtein. 2014. Letter to the President of the Russian Federation Vladimir Putin on Behalf of the Multi-national People of Ukraine, Ukraine’s National Minorities, and on Behalf of the Jewish Community, VAAD (Organization of Jewish Organizations and Communities of Ukraine). Режим доступу: 2 квітня, 2014. http://vaadua.org/news/president-russian-federation-vladimir-putin-behalf-multi-national-people-ukraine-ukraines#sthash.kOilq4sO.dpuf.
  • Бежук, Ігор, 2013, «Нетолерантність. Чим Європейський Союз кращий за Митний», Аргументи у карикатурах. Тиждень. Режим доступу: Грудень 12, 2013. http://tyzhden.ua/Gallery/89753/7.
  • Галінфо, 2010, «Гімн України перекладено на 14 мов нацменшин», Галінфо. Режим доступу: 5 червня, 2014. http://galinfo.com.ua/news/72991.html.
  • Демчук, Віктор, 2012, «Гайтана: Мене ніколи в житті так не ображали, як зараз!», Tochka.net. Режим доступу: Травень 24, 2014. http://e-motion.tochka.net/ua/54644-gaytana-menya-nikogda-v-zhizni-tak-ne-obizhali-kak-seychas/.
  • Кафтан, Олексій, 2014, «Чому ми самі», Espreso.tv. Режим доступу від 24 січня, 2014. http://espreso.tv/news/2014/01/24/chomu_my_sami.
  • Клочко, Євгенія, 2009, «5 графа в українських паспортах», BBC. Режим доступу: 15 липня, 2015. http://www.bbc.com/ukrainian/indepth/story/2009/07/090716_ua_passport_im.shtml.
  • Масенко, Лариса, 2004, Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. Київ: Києво-Могилянська Академія.
  • Мельник, Олександр, 2013, «Відео дня: Афро-українець виконує “Думи мої” Тараса Шевченка», Inspired. Режим доступу: 17 травня, 2014. http://inspired.com.ua/video/blez-malaba/.
  • Обозреватель, 2012, «“Фишкой” Гайтаны на “Евровидении” станет шоколад», Обозреватель. Режим доступу: 30 травня, 2014. http://obozrevatel.com/chronics/68209-fishkoj-gajtanyi-na-evrovidenii-stanet-shokolad.htm.
  • Паніотто, Володимир, 2008, Динаміка ксенофобії і антисемітизму в Україні (1994–2007), Kiev International Institute of Sociology. Режим доступу: 5 листопада, 2012. http://www.kiis.com.ua/materials/articles/xenophobia_antisemitism.pdf.
  • Стах, Вікторія, 2006. «Черкаська Клеопатра: вчителів із орфоепії Массанга має від народження», Україна молода 164. Режим доступу: 23 травня, 2014. http://www.umoloda.kiev.ua/number/750/211/27276/.
  • Яцюк, Дмитро, 2012. «Блогер з Мозамбіку Дмитро Яцюк допомагає українським мулатам знаходити батьків», Teksty.org.ua. Режим доступу від 14 липня, 2015. http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/36893/.

Сторінки2

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.