Заклик «Права людини – понад усе!»

25 грудня 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
2249 переглядів

Заклик «Права людини – понад усе!»

Майдан породжує купу нових ідей, концепцій та лозунгів.

Майдан  є викликом владі, її жахливим сном і страхом.

Не меншим викликом Євромайдан є для усього суспільства, навіть тієї його частини, яка підтримує ідеї Євромайдану, прагне до євроінтеґрації і скандує його гасла.

На Майдані говорять про свободу і про традиційні українські цінності. Говорять про пріоритет національного та толерантність. Про свободу слова та законодавчу заборону «політичної брехні» (?). Говорять ще багато про що.

І найчастіше в різних формулюваннях лунають слова про ПРАВА ЛЮДИНИ.

Цінність прав людини.

Дотримання прав людини.

Порушення прав людини.

Й – у лазерному, банерному та наліпковому  виконанні: ПРАВА ЛЮДИНИ – ПОНАД УСЕ!

Право на життя, право на гідність, свободу від катувань, жорстокого та нелюдського поводження та покарання, право обирати та бути обраним. Право на свободу слова, свободу переконань, свободу совісті. Право на свободу мирних зібрань та свободу від насильства. Право на працю та відпочинок.

Права дітей. Права жінок. Права людей з обмеженими можливостями. Екологічні права. Культурні права. Економічні. Соціальні. Першого, другого, третього поколінь. І далі, далі, далі!

Чи можемо ми сьогодні осягнути усієї глибини філософії прав людини? Чи знаємо усі можливі вияви прав? Чи є зрозумілими положення Загальної декларації прав людини, яку було прийнято ООН ще шістдесят п’ять років тому? Чи розуміємо, що означає, що права є природні, універсальні, невід’ємні та нероздільні? 

Так, є ситуації, які упізнаються без сумніву. Не можна застосовувати силу проти мирних демонстрантів. У громадян є право на мирні зібрання. Не можна катувати затриманих. Не можна вводити цензуру в медіа. Потрібно захищати інвалідів.

Будьмо чесними. Нас не вчили ані в школі, ані в університеті, що таке права людини. Ці курси, попри намагання правозахисників та правників, так і не стали частиною обов’язкових навчальних програм. Ми частіше відчуваємо порушення прав людини серцем, як вияв несправедливості або жорстокості, ніж формулюємо раціональні визначення.

Відчуття прав людини є також дуже важливою сходинкою. Як у прикладі, який я нерідко наводжу: з дитячого табору мені зателефонувала моя на той час десятирічна, донька і схвильованим голосом попросила терміново надіслати їй Конвенцію ООН про права дитини. На запитання «Навіщо?» відповіла: бо мої права порушуються, але я не пам’ятаю за якою статтею. Й я пишаюся нею за це! 

Ось і сьогодні дорослі громадяни розуміють, що держава порушує абсолютну більшість природних прав людини, ігнорує їх, не чує, що й примусило вийти на майдани, але сформулювати не завжди можуть.

А як ще бути із ситуаціями, коли виникають суперечності в розумінні прав? Коли визначення того чи іншого права приходить в суперечність із традиційними народними або релігійними цінностями? Коли для того, щоб право людини існувало, ним потрібно «поділитися» з іншими, визнати права за іншими, а це так складно зробити, нібито віддаєш частину своєї власності або навіть тіла.

І самі лозунги Майдану, які красиво лунають і підхоплюються більшістю, нерідко (скажімо коректно) суперечать один одному.

Ми говоримо про християнські цінності на Майдані, не згадуючи при цьому про тих, хто, відповідно до права на свободу совісті та віросповідання відносить себе до інших релігій, або не відносить до будь-якої!

Толерантно не згадуючи (в кращому випадку) про сексуальні меншини, а в гіршому відділяючи цих людей від єдиної спільноти «український народ», ми тишком ігноруємо статтю 12 Загальної декларації прав людини, в якій говориться, що «ніхто не може зазнавати безпідставного втручання в його особисте і сімейне життя» і що «кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».

Будемо укріплювати традиції українського народу або повертатися до них? Будемо, лунає відповідь. А  що ж робити, наприклад, в такому випадку із питаннями дотримання прав жінок, якщо навіть в ратифікованій Україною Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок говориться, що «визнаючи, що для досягнення повної рівності між чоловіками та жінками необхідно  змінити  традиційну  роль як чоловіків,  так і жінок у суспільстві та в сім'ї»? Не помічати їх, як робить це сьогодні абсолютна більшість лідерів та спікерів, звертаючись до Майдану – «Брати наші!». А сестри? Де ж вони? Чи і тут вслід за Януковичем та Азаровим вважають, що місце жінки в кухні, а не в управлінні країною? То в чому тоді новизна?

Говорячи про гідність та честь українців, позбавляємо таких самих прав тих, кого називаємо міґрантами, а особливо – «нелегальними», навіть не думаючи, що людина як людина не може бути нелегальною за визначенням.

Кожна людина повинна мати всі права і свободи, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови,  релігії, національного чи соціального походження,  тощо, знов таки нагадується в міжнародних документах. Але із власних спостережень – неодноразово чула лунаюче від деяких учасників Майдану незадоволення, коли хтось розмовляє російською мовою, хоча, як бачимо, має на це право.

Перелік таких суперечностей можна продовжувати. І вони стосуються таких прав, як от право на недискримінацію, свободу, гідність, рівність усіх перед законом, свободу переконань, без прийняття, розуміння та дотримання яких неможливо буде перезавантажити суспільство та країну!

Якщо ПРАВА ЛЮДИНИ – ПОНАД УСЕ, то вони стоять вище за традиції, вище за релігію і вище за інтереси держави!  Вони не можуть стояти тільки вище прав іншої людини!

Чи у цього гасла є якийсь інший сенс?

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.