Про умовну Громадську партію

30 листопада 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1757 переглядів

Про умовну Громадську партію

Майдан стоїть, і це чудово. Особливо сміливі оптимісти припускають, що наші акції протесту спроможні привести до відставки уряду і навіть президента. Але такий прогноз, окрім надмірної сміливості, має ще один вагомий недолік: він нещадно наближує слизьке питання про те, кому віддати свій голос на виборах.

Те, що жодна з присутніх на сучасній політичній арені сил мене не влаштовує, я зрозуміла давно. Так само давно я почала думати: а якій би силі я погодилася віддати не лише свій вимучений голос, а, як те мусить бути, справжнє право репрезентувати мене в парламенті?

В нещодавній розмові з Іреною Карпою ми дійшли висновку, що змогли б довіряти і навіть не посоромилися б представляти політичну силу з прозорим фінансуванням на базі краудфандингу та з винятково новими обличчями. Ця думка досі не дає мені спокою.

Мене непокоїть, що інтереси креативного класу — і ширше, справді ліберальної та проєвропейськи налаштованої частини суспільства — в парламенті не представляє ніхто. Дехто часом грається зі схожою риторикою, але програма жодної з наших парламентських партій — не кажучи вже про їхню реальну законотворчу діяльність — не робить акценту на ліберальних цінностях. Водночас, мені здається, що набралася певна критична маса активних людей з ліберальними поглядами, які готові самі собі забезпечити цю силу.

Постання в цьому році таких проектів як Громадське радіо та Громадське ТВ довели, що ця частина суспільства вміє не лише інколи збиратися для спільних карнавально-протестних активностей, але й дисципліновано підтримувати важливі проекти гривнею. То можливо, час подумати про третю голову ліберального дракона — про умовну Громадську партію?

Скільки ще притомних людей, окрім Ірени Карпи, ризикнуть включитися в політичну боротьбу, якщо за ними стоятиме не певний олігарх чи група зі своїми шкурними інтересами, а громада, шкурні інтереси якої полягають у побудові держави та суспільства, в яких не страшно і не соромно жити? Замість політиків, які заводять блоги та акаунти в соцмережах, щоб імітувати близькість до народу, ми могли б отримати політиків, яких знали як блогерів та юзерів задовго до їхнього політичного дебюту. Це були б люди, про погляди, звички та принципи яких ми знаємо досить багато, щоб довіряти. Це були б обличчя, нові в політиці, але добре знайомі своєму електорату.

Інтернет та соцмережі наразі вже досить розвинені та поширені, щоби побудувати зразкову пряму демократію принаймні в межах однієї окремо взятої партії. Є всі механізми для того, щоб регулярно та публічно звітувати про фінанси, швидко приймати важливі рішення загальним партійним голосуванням, висловлювати пропозиції та зауваження інтерактивно, оперативно мобілізувати зусилля. Насправді питання лише за вольовим рішенням достатньої кількості розумних людей. Чи то за рівнем їхнього розпачу: той має зрости достатньо, щоб не залишилося сумніву — це нікому зробити, окрім нас.

Я не певна, що такий сценарій появи нової сили щось змінив би на виборах 2015 року, навіть якби встиг в певній мірі зреалізуватися. Все-таки для формування достойного кандидата на президентський пост треба трохи більше часу, а ще ж невідомо, чи не доведеться нам і справді мати справу з позачерговими виборами. Але незалежно від того, як поверне історія просто зараз чи навіть за півтора роки, питання вакууму в політичному просторі залишається. Нових облич бракує. Нових механізмів здійснювати народне право на владу — теж. Є над чим замислитися.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.