Про
 те, як Східна Европа втрачає свободу: Відозва до громадськости вільного світу

21 лютого 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
921 переглядів

Про
 те, як Східна Европа втрачає свободу: Відозва до громадськости вільного світу

У той час, як людство зачаровано споглядає повстання арабського світу, тішиться надією на історичний прорив демократії у тамтому краї та жахається жорстоким і кривавим спробам поновити підважену деспотію, перебіг подій в інших частинах світу аж ніяк не припинився, і становище там не змінилося раптом на ліпше. Зокрема у Східній Европі демократія і далі зазнає випробувань, хоч наразі не таких драматичних і виразних, а її відступ на всіх фронтах триває. Наша відозва покликана привернути вашу увагу до цього. Хай там як, але демократія є для всіх одна, і світовій громадськості не личить забувати про це, коли йдеться про наші терени.

Ми з тривогою спостерігаємо, як на східних кордонах Европейського Союзу посилюються загрози для свободи та гідности людини. У Білорусі тривають репресії, що своїм розмахом та жорстокістю повертають цю частину світу у найбезнадійніші часи Совєтського Союзу. Кандидати у президенти та студенти, громадські діячі та інтелектуали стають жертвами брутального насильства. Придушивши у день грудневих президентських виборів опозиційний мітинґ у Мінську, білоруська влада ув’язнила понад 600 громадян, із них близько 20 загрожені залишитися в ув’язненні на 10–15 років – лише за готовість обстоювати цінності, які після падіння Берлінського муру, здавалося, здобули тріюмфальну перемогу в усій Европі та більшості країн решти світу.

В Україні бачимо стрімке скочування до авторитаризму та початок розправи з опозицією – і то протягом неповного року. Останні місцеві вибори показали, наскільки крихкими та поверховими були демократичні здобутки п’яти років після Помаранчевої революції, і продемонстрували тривожну тенденцію водночас до розчарування та розпачу однієї частини суспільства і до радикалізації іншої, готової тепер підтримати ксенофобів-націоналістів, щоб запобігти втягуванню країни в орбіту кремлівського впливу.

Росія потерпає від цинічного надуживання правом й остаточно прощається з оманливими надіями на бодай часткову «демократизацію» та «модернізацію» згори: російське суспільство, напередодні президентських виборів сповнене страху, відчаю та безнадії, вкотре поставлене перед вибором між практикою контрольованого безправ’я зверху та перспективою неконтрольованого вибуху насильства знизу.

В Україні, Росії, Білорусі виросло покоління, для якого Совєтський Союз, масові репресії, концтабори, каральна психіятрія й тотальний страх – тільки слова з підручника історії. Ми легковажно сподівалися, що зростання молоді в обставинах відносної свободи назавжди захистить наші суспільства від прагнення обміняти своє завтра на своє вчора, свободу на той чи той ерзац стабільности й добробуту.

Насправді ж ми знову вразливі до спокуси простих і радикальних рішень, толерантні до застосування насильства і ладні улягати беззаконню та коритися навіть нелеґітимному начальству, а та частина наших суспільств, що опирається цьому, готова визнати свою поразку. Почасти провина за це лежить на нас самих. Проте часто позиція тих країн і міжнародних організацій, що мали бути головними речниками громадянських прав і свобод, демократії та ринку, послаблювала наші арґументи. Застосування подвійних стандартів і ганебні компроміси з диктаторами та шахраями, серед котрих були й можновладці наших країн, призвели до того, що навіть відчайдушні адвокати свободи у наших країнах пригнічені, якщо не здеморалізовані.

Змінився загальносвітовий контекст. Двадцять років тому, за часів оксамитових революцій у Центрально-Східній Европі, нерозривний зв’язок демократичних свобод та економічного добробуту видавався аксіомою. Стрімке економічне зростання країн, де права людини, приватність, свобода слова та переконань аж ніяк не є цінностями, підважує впевненість вільного світу у своїй правоті. У свідомості багатьох тріюмф останньої декади XX століття виглядає лише як короткотривалий момент засліплення. Ми стоїмо перед загрозою: ті, хто не погоджується віддати свободу за спокій, знову стають меншістю і вже не тішаться широкою пошаною та підтримкою. Політичні в’язні в тюремних камерах Мінська, Києва а чи Москви, Краснокаменська або Ашгабада чи Ташкента (навіть якщо поминути Синцзян, Тибет чи Іран), нагадують нам про справжню ціну цих викликів.

Якщо ми чогось і навчилися за це двадцятиліття, так це того, що утвердження свободи ніколи не буває остаточним, що свобода ніколи не буває убезпечена повністю. Навіть не аж такий уже очевидний технологічний тріюмф, який уможливив об’єднання спільнот і вільний обмін інформацією, виявляється примарним, коли бракує віри, спроможности і твердого уявлення про засадничі цінності та наснаги їх щодня обстоювати. І доступний інтернет, ба навіть проривні, здавалось би, соціяльні мережі безсилі, коли по інший бік монітору бракує громадянського духу і панує апатія.

Можливо, захищати свободу у XXI сторіччі буде так само складно, як і у ХХ. Але втрата свободи будь-де на Землі розхитує самий фундамент, на якому людство, уособлене вільним світом, спирало свій стрімкий демократичний поступ протягом кількох останніх століть. Ми закликаємо тих, хто нині живе у цьому вільному світі, у суспільствах, що вперто та болісно виборювали свої свободи: не будьте байдужі, не віддавайте Східної Европи пітьмі нової деспотії, не полишайте Білорусь, не полишайте Україну, не полишайте Росію за межею права та свободи. І заради нас – і заради себе.

Критика

 

ВІДОЗВУ ПІДПИСАЛИ

ВІД РЕДКОЛЕГІЇ:

Григорій Грабович, д-р, професор, Гарвардський університет, головний редактор часопису та видавництва «Критика», президент Інституту Критики (Кембридж, Масс., США)  

Андрій Мокроусов, відповідальний редактор, часопис «Критика» (Київ, Україна)

Ярослав Грицак, д-р, професор, директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка (Львів, Україна)

Вадим Дивнич, літературний редактор, часопис «Критика» (Київ, Україна)

Микола Рябчук, письменник, публіцист; старший науковий співробітник, Український центр культурних досліджень (УЦКД) (Київ, Україна)

Володимир Кулик, політолог, науковий працівник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України (Київ, Україна)

Михайло Мінаков, д-р, доцент, Києво-Могилянська академія, науковий секретар Кантівського товариства в Україні, член ради директорів Інституту Критики (Київ, Україна)

Олег Коцюба, аспірант, Гарвардський університет; редактор веб-проєкту часопису «Критика» (Кембридж, Масс., США)

Оксана Форостина, журналіст, відповідальний редактор веб-проєкту часопису «Критика» (Львів, Україна)

Юрко Прохасько, перекладач (Львів, Україна)

Євген Захаров, співголова Харківської правозахисної групи  (Харків, Україна)

Олександр Мотиль, д-р, професор, університет Ратґерс (Нью-Джерсі, США)

Мирослав Маринович, віце-ректор, Український католицький університет (Львів, Україна)

 

A TAKOЖ (у послідовності надходження підписів):

 

Віталій Чернецький, д-р, професор, університет Маямі, президент Американської Асоціації Україністики (Оксфорд, Огайо, США)

Pоман Сенькусь, відповідальний редактор «Журналу українських студій», редактор програм публікацій Канадського Інституту Українських Студій (CIUS) Альбертського університету (Торонто і Едмонтон, Канада)

Міхаель Мозер, д-р, професор, Віденський університет та Український вільний університет
(Відень, Австрія та Мюнхен, ФРН)

Андрій Даниленко, д-р, доцент, університет Пейс (Нью-Йорк, США)

Наталія Пилип’юк, д-р, професор, Албертський університет (Едмонтон, Канада)

Богдан Футала, учитель (Лос-Анджелес, Каліфорнія, США)

Олег Ільницький, д-р, професор, Албертський університет (Едмонтон, Канада)

Джованна Броджі, д-р, професор, Міланський університет (Мілан, Італія)

Боріс Дубін,  перекладач, соціолог (Москва, Росія)

Алєксєй Лєвінсон, соціолог, керівник відділу, Аналітичний центр Юрія Левади (Москва, Росія)

Андрєй Зорін, д-р, професор, Оксфордський університет (Оксфорд, Велика Британія)

Марієтта Чудакова, д-р, професор, Літературний інститут, член Европейскої академії (Москва, Росія).

Алек Епштейн, д-р, професор, Відкритий Університет Ізраїлю, Московський державний університет ім. Ломоносова та Московська школа соціяльних і економічних наук (Москва, Росія)

Масимільяно Ді Паскуалє, письменник, фотожурналіст (Песаро, Італія)

Емануела Сґамбаті, д-р, професор, Римський університет Ла Сапієнца (Рим, Італія)

Рорі Фіннін, д-р, лектор, Кембриджський університет (Кембридж, Велика Британія)

Богдан Клід, д-р, заступник директора, Канадський Інститут Українських Студій (CIUS)
Албертського університету (Едмонтон, Канада)

Луцина Ґеберт, д-р, професор, Римський університет Ла Сапієнца (Рим, Італія)

Роман Сербін, Квебекський університет у Монреалі (Монреаль, Канада)

Наталія Черниш, д-р, професор, завідувач кафедри історії та теорії соціології, Львівський національний університет імені І. Франка (Львів, Україна)

Маріна Моґільнер, редактор, міжнародний щоквартальник «Ab Imperio» (Москва, Росія)

Ілья Ґерасімов, відповідальний редактор, міжнародний щоквартальник «Ab Imperio» (Москва, Росія)

Ігор Мартинюк, редактор відділу рецензій, міжнародний щоквартальник «Ab Imperio», редактор-модератор порталу net.abimperio.net (Москва, Росія)

Яков Кротов, священик  (Москва, Росія)

Ілья Кукулін, літературний критик, філолог  (Москва, Росія)

Марія Маєрчик, дослідниця, Центр культурно-антропологічних студій (Київ, Україна)

Сергій Гірік, аспірант, Інститут української археографії і джерелознавства
ім. М. Грушевського НАН України (Київ, Україна)

Ольга Яричківська, аспірант, Колумбійський університет (Нью-Йорк, США)

Ярина Бодрок, бібліограф, бібліотека Гарвадського коледжу (Кембридж, Мас., США)

Тетяна Бурейчак, доцент, Львівський національний університет ім. І. Франка (Львів, Україна)

Ганна Капелюшко, студент, Альбертський університет (Едмонтон, Канада)

Оксана Кісь, канд. наук, старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України (Львів, Україна)

Марта Кічоровська-Кебало, аспірант, Міський університет Нью-Йорку (CUNY) (Нью-Йорк, США)

Світлана Крис, аспірант, Альбертський університет (Едмонтон, Канада)

Микола Сорока, д-р, Канадський Інститут Українських Студій (CIUS) Альбертського університету  (Едмонтон, Канада)

Дзвінка Чайківська, директор, шпиталь ім. Митрополита Андрея Шептицького (Львів, Україна)

Микола Галів (Нью-Йорк, США)

Богдан Печеняк, студент, університет Темпл (Філаделфія, США)

Мар'яна Прокопович, перекладач (Львів, Україна)

Наталя Лазар, аспірант, Університет Кларка (Вустер, Мас., США)

Міхаіл Долбілов, д-р, професор, Мерілендський університет  у Коледж-Парку
(Вашингтон, США та Воронеж, Росія)

Іріна Жданова, історик (Москва, Росія)

Ірина Дмитришин, Інститут східних мов (Париж, Франція)

Нікіта Соколов, історик, редактор, часопис «Вокруг света»  (Москва, Росія)

Філіп Дзядко, головний редактор, часопис «Большой город» (Москва, Росія)

Ґриґорій Охотін, журналіст (Москва, Росія)

Вячеслав Хаврусь, кандидат наук, науковець (Дрезден, Німеччина)

Олексій Стародумов, аніматор (Львів, Україна)

Андрiй Сендзюк, дизайнер-графiк (Москва, Росiя)

В’ячеслав Артюх, кандидат наук, доцент, Сумський державний університет (Суми, Україна)

Валерій Зема, кандидат наук, науковий співробітник Інституту історії України
НАН України (Київ, Україна)

Віктор Сусак, кандидат наук, доцент, соціолог, Львівський національний університет ім. І. Франка (Львів, Україна)

Віталій Горелик (Львів, Україна)

Геннадій Корольов, кандидат наук (Київ, Україна)

Зіна Ґімпелевич, професор, університет Ватерлоо (Ватерлоо, Онт., Канада)

Марта Чумало, заступник директора, Західноукраїнський центр «Жіночі перспективи» (Львів, Україна)

Андрей Динько, редактор, «Наша Ніва»  (www.nn.by) (Менск, Білорусь)

Андрей Скурко, редактор, «Наша Ніва» (www.nn.by) (Менск, Білорусь)

Валер Булгаков, редактор, «Arche» (Менск, Білорусь)

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.