Про дві революції і мій когнітивний зсув

21 листопада 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1199 переглядів

Про дві революції і мій когнітивний зсув

Рівно рік тому я брала участь у великій конференції  ASEEES у Бостоні  і 22  листопада 2013 року виступала на круглому столі, де говорила про нові  когнітивні зсуви у сприйнятті революції після революції, звісно Помаранчевої. Я зокрема аналізувала апокаліптичне сприйняття революції, відбите у поезії Олександра Олеся, необароккове бачення революції як спасіння і гармонію в космічному хорі Павла Тичини, національну революцію в інтерпретації Дмитра Донцова, одним словом, я говорила про метафорику, яка відбивала рецепцію революції початку 20 століття і порівнювала її з новими моделями, які породила українська кольорова революція на початку 21 століття. Зокрема, свій акцент я зробила на тому, що революція з кривавого дійства, яким вона сприймалася на початку 20 століття,  перетворилася на акцію братерства  і любові. Принаймні так закріплювалася  Помаранчева революція у культурній памяті рік тому.

Нова політична і культурна риторика, заявлена в пісні «На майдані», яка стала гімном Помаранчевої революції , зафіксувала  народження великого карнавального національного тіла, що поєднувало Схід і Захід, різні регіони, різні професії, стани, статі, мови і покоління. Ми співали:

«Приїджай до мене мій східнячий брате

будем ми з тобою країну здобувати.

Нас не поламати, нас не розділити,

ми велика сила, свободу не спинити!

На майдані. Зустріч на майдані. | (2)

Схід і захід разом. На майдані. 

На майдані.

Ленка із Скадовська, Юрка із Хмельницька,

Танька із Луганська приїдь і посміхнися.

Ей Вітьок з Донецька, а зі львова Бодя,

Васька із Купянська, Микола із Самбора».

Я покликалася на фільм Алана Бадоєва  «Помаранчева любов» (2007), який закріплював у мнемотичній культурній памяті нації асоціацію  «революція - це любов»,  і мені здавалося, що це і є основним відкриттям, яке українська Помаранчева революція подарувала світові. З погляду постмодерністського така цитата означала зміну цілої картини світу. 

Зрештою, розчарування, з якими була пов’язана Помаренчева революція, також стосувалися переоцінки її деструктивного, руйнівного характеру. Активна учасниця Майдану Марійка Бурмака співала, що «втомилася від цих революцій»,  і я згоджувалася з її словами:

Я втомилась від цих революцій,

Що такими не є насправді,

Що такими даремно лиш звуться,

Я сама собі буду правда.

Говорімо про щось інакше,

Я нічого вже не боюся,

Лише трохи, напевно, фальші.

Досить з мене цих революцій!

Досить з мене цих революцій!

Значно радикальнішим був рокер Чернусь, який покликався на Джона Леннона і закликав краще зайнятися онанізмом, ніж іти на безплідну по собі революцію. Згадуючи справжніх революціонерів Че Гевару, Троцького, Мао цзи, він довірливо звертався:

«Послушай-ка дружок,

Джон Ленноy так сказал:

Если же ты хочеш революцию,

В этом деле я с тобою не друга,

В мирное русло направ поллюцию

Дело получше найди рукам».

Після Помаранчевої революції поп-культура відчутно збагатилася на помаранчеві кольори.  Реклама говорила слоганами майдану: «Оранжевая революция в ноутбуках», а Макс Беженев у пісні “Orange Sky” недвозначно зізнавався, що «Я оранжевым цветом заражен/ Наконец то живой / Наконец то разбужен /Я оранжевым цветом заражен». Світлана Лобода, зі свого боку,  з викликом і не без «заумі» співала, що вона сама і є революцією: «Я революция /Или я твоя, или кто еще/ Это любовь моя/ И она меня как и я ее.»

Одним словом, я говорила, що революція в Україні змінила уявлення про революцію як таку. Віднині ми будемо сприймати її як мирну і креативну акцію, - говорила я. Можливо, це навіть нове слово в когнітивній матриці сучасного світу, - з претензією стверджувала я.

Наступного дня Александр Еткінд, якого я зустріла в лоббі готелю, сказав нам, що в Києві зібрався багатотисячний мітинг. Я ще не знала тоді, що нова революція вже розпочалася, і вона докорінно зруйнує мою когнітивну концепцію про нову метафорику, породжену Помаранчевою революцією.  А можливо, лише підтвердить її?

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.