The power is too heavy to hold it alone

6 лютого 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1180 переглядів

The power is too heavy to hold it alone

(Please scroll down for the English version.)

Чим більше захоплено влади, тим трагічніший її кінець. Але узурпатор, як і кожний злочинець, завжди сподівається, що на цей раз у нього все точно вийде, бо вдалося захопити всі три гілки влади, купити безпринципних журналістів та знищити принципіальних. Чому ж ця схема постійно не спрацьовує?

Журналіст “Die Welt” Жак Шустер у своїй статті “Революційно налаштовані протестанти бачать Європу надто наївно” (Die Revolutionsstimmung sieht Europa zu blauäugig) яскраво зображує, як саме виглядає сьогодні українська влада. “Його (Віктора Януковича - О.Ш.) уряд складається з купки моральних кретинів і усміхнених рабів, на чолі яких стоїть володар з незворушним обличчям, як у професійного гравця в покер", - пише Жак Шустер (Seine Regierung setzt sich aus einem Haufen moralischer Kretins und lächelnder Sklaven zusammen, an deren Spitze ein pokergesichtiger Machthaber steht). Цей емоційно-суб’єктивний опис насправді містить у собі важливі елементи, на яких побудований режим узурпаторів.

1. Мораль, повністю залежна від політичної позиції. Все, що подобається президенту - морально, все, що може йому зашкодити - аморально. За цим принципом працює міліція, прокуратура, служба безпеки та суди. Останнім часом відбулася помітна дегуманізація “ворогів” президента: тепер силовики впевнені - з ними можна робити все, що завгодно.

2. Всі три гілки державної влади (законодавча, виконавча та судова) не лише погоджуються бути повністю узурпованими однією політичною партією та її сателітами, але й відчувають неабияке задоволення від цього. Тут є дуже показовими слова колишнього міністра МВС Миколи Білоконя: «Нам кажуть, що міліція повинна бути поза політикою. А я так скажу: ми орган влади, озброєний орган влади. Із самого цього визначення уже випливає, що ми повинні владу підтримувати… А переможемо на виборах у першому турі — три дні пити будемо». Він сказав це ще десять років тому, але його слова на диво актуальні сьогодні.

3. Президент, який ставиться до державної політики, немов до азартної гри на гроші і, відповідно до правил цієї гри, вважає вкрай необхідним приховувати свої карти від інших гравців, а саме: від медіа, громадянського суспільства, опозиції та навіть і своєї власної політичної сили. Сьогодні практично ніхто (окрім самого Януковича та його найближчого оточення) не знає, на яких саме умовах був наданий російський кредит у 15 мільярдів долларів.

Німецький фонд Bertelsmann Stiftung кожні два роки готує звіти “Індекс трасформації Bertelsmann” (BTI), в яких простежуються етапи мирної побудови демократії та ринкової економіки у країнах із тоталітарним минулим. Цього року Україні була присвячена досить розгорнута доповідь, де були перераховані практично всі негативні тенденції, прекрасно відомі українцям, що слідкують за неупередженими засобами масової інформації. Наприкінці звіту фонд дає поради українській владі, як саме забезпечити мир у нашій країні.

“Українська влада повинна забезпечити рівні можливості та довготривалі правила гри для всіх політичних діячів у країні. Тому необхідно прийняти такі зміни до виборчого законодавства, які можуть забезпечити вільні та прозорі президентські вибори у 2015 році. Треба припинити переслідування за політичні погляди. Суди, прокуратора та система правоохоронних органів мають бути реформовані згідно з рекомендаціями Ради Європи та Венеціанської Комісії. У свою чергу мають бути виконані рішення Європейського Суду з Прав Людини. Влада має із повагою ставитися до свободи мирних зібрань та слова. Також має бути забезпечене персональне голосування у парламенті”.

Прекрасні поради, але, спостерігаючи за подіями, які блискавично розгортаються в Україні останнім часом, ми можемо бути певні: українська влада не виконає жодну з цих рекомендацій. Причина проста: президент не хоче займатися політикою, а його головний аргумент - це озброєні невідомо чим бійці спецпідрозділу міліції “Беркут” та криміналізовані парамілітарії, готові виконати будь-який наказ. Найкращу образну характеристику цієї стратегії дав український письменник Андрій Курков: “Українські політики на диво сміливо виводять Україну у беспілотні шари атмосфери, де її подальший рух буде визначатися не політиками і не політикою, а силою зіткнення із випадковими космічними тілами та об’єктами”.

З історії добре відоме іспанське народне прислів'я, яке приписували то Наполеону, то Талейрану “На багнетах не можна всидіти” (On pent tout fairs avec les baionettes exceptc s у asseoir). Але саме цим зараз і займається Віктор Янукович. Навіть Google після введення слів “сидіти” та “багнети” негайно видає його ім'я серед перших результатів. Це свідчить, що сьогодні він головний ньюсмейкер у цьому напрямку.

Головний сенс цього прислів'я не в тому, що неможливо втримати владу за допомогою насильства, бо це якраз навіть дуже ймовірно. Питання в тому, що перспективи цієї влади виглядають дуже примарними. Голова та виконавчий директор Bertelsmann Stiftung Аарт де Джеус (Aart de Geus) каже про це так: “Коли такі незалежні установи як суди або податкова система і національний банк опиняються під контролем лише одної політичної сили, це врешті призводить до повної дестабілізації країни”.

Сьогодні, коли курс гривні валиться у прірву буквально щогодини, українська влада намагається звинуватити у дестабілізації вуличні протести, маніпулюючи логікою розвитку суспільства. Протести - це саме один із наслідків дестабілізації, порушення балансу у владі, яке сталося ще у 2010 році, коли новообраний президент Віктор Янукович почав із грубими порушеннями Конституції цементувати свою вертикаль. Влада надто важка, аби втримати її одноосібно.

_________________________________________

The Power is Too Heavy to Hold It Alone
By Oleh Shynkarenko

The more power is seized, the more tragic ending it finds. But a usurper, as every criminal, always hopes that he will be lucky this time, because he managed to seize all the three branches of power, to buy unprincipled journalists, and to get rid of the principled ones. But why does the scheme permanently not go off?

“Die Welt” journalist Jacques Schuster in his article “Geared up for revolution have too naive views on the Europe” (Die Revolutionsstimmung sieht Europa zu blauäugig) vividly pictures how the Ukrainian power looks today. “His (Viktor Yanukovych’s) government consisits of a handful of moral cretins and smiling slaves, headed by their master with a poker face, who holds all the power” -  Jacques Schuster writes. (Seine Regierung setzt sich aus einem Haufen moralischer Kretins und lächelnder Sklaven zusammen, an deren Spitze ein pokergesichtiger Machthaber steht.)

This emotional and subjective description indeed includes some very important elements which support the usurper's regime.

1. Morals entirely depend on political views. Everything that the president likes is moral, everything that he could disapprove is immoral. On that principle, the judiciary, the system of prosecution, and the law-enforcement system work. Lately, police forces don't see “the president’s enemies” as humans anymore: now they feel they can apply all the brutal force to protesters they want.

2. All three branches of state power (judiciary, executive, and legislative) not only agree to be fully usurped by one political party, but also feel an extraordinary pleasure from such usurpation. In this regard, the ex-minister of internal affairs Mykola Bilokon’s words are very revealing: “They say that police must stay out of politics. And I say: we are a body of the government, in fact, the government's armed body. And from this very definition follows that we must support the government… And if we win the election in the first round - we will be drinking three days running”.

3. The president considers state policy as a gambling game and, in line with the rules of the game, he is convinced that it is absolutely essential to hide his cards from other players: civil society, media, the opposition and even from the members of his own political party. Today, almost nobody knows the conditions on which the last $15 billion loan from Russia was granted.

The German foundation Bertelsmann Stiftung every two years publishes their “Bertelsmann Trasformation Index” (BTI) reports, in which the peaceful transition to democracy and to market economy in post-totalitarian countries is traced back. This year, BTI issued a detailed report on Ukraine. It considers all the negative trends that those Ukrainians who following unbiased media know too well. In the end of the report, Bertelsmann Stiftung advises the Ukrainian government how to preserve peace in the country.

“Ukrainian authorities need to ensure that there is a level playing field for all political actors in the country, and that long-term rules of the game exist. For this purpose, changes to the Election Code have to be passed, while presidential elections in 2015 need to be carried out in a free and fair manner. Prosecutions on political grounds have to stop. The judiciary system, the system of prosecution, and the law-enforcement system need to be reformed in line with recommendations of the Council of Europe/Venice Commission, while decisions of the European Court of Human Rights need to be implemented. Freedom of assembly and expression should be respected. Personal voting in the parliament needs to be ensured.”

Great suggestions, but observing the recent events developing with the light speed in Ukraine we can be sure: The Ukrainian government will not follow any of them. The reason is clear: the president doesn’t want to deal with politics and his main argument are weirdly equipped riot police squads and criminalized paramilitary groups that are ready to execute any order.  

The best figurative characteristic of the current governmental strategy so far has been given by the Ukrainian writer Andriy Kurkov: “Surprisingly courageous, Ukrainian polititians are launching Ukraine into the highest layers of the atmosphere where her further trajectory will be defined not by polititians or politics, but by the power of collision with casual cosmic bodies and objects.”

A well-known Spanish saying - attributed first to Napoleon and then to Talleyrand - goes as follows: “It is impossible to sit on the bayonets” (in French: On pent tout fairs avec les baionettes exceptc s у asseoir). However, this is precisely what president Yanukovych does. Comically, even Google search returns his name among the first results after entering the words “sit” and “bayonets.” He is certaintly the main newsmaker in that direction today.

The principal sense of the saying lies not in the impossibility to hold the power with the help of violence, since taht is quite possible. The main issue is that such government's prospects are very dim. The Chairman and CEO of Bertelsmann Stiftung Mr. Aart de Geus puts it in the following way: “...in the end (it) fully destabilizes the country, in particular if independent institutions like courts or tax authorities, and central banks are under the spell of such a majority political party”.

Today, when the exchange rate of Hryvnya to the US Dollar is falling deeper in the abyss literally by the hour, the Ukrainian government attempts to accuse the street protests of such instability. Yet protests are one of the results of the instability and disbalance in the government which happened in 2010 when the newly elected president Viktor Yanukovych began cementing his "power vertical" under gross violations of the Constitution. The power is too heavy to hold it alone.

Translated from Ukrainian by the author; edited by Oleh Kotsyuba.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.