Мале та велике

19 серпня 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
1649 переглядів

Мале та велике

Один британський журналіст, пишучи книжку про Іспанію 1940-х років, раптом починає її з маленького теологічного трактату. Хіба можна вірити в Бога в епоху авіаперельотів, питає він, - коли, підіймаючись над землею, ви ледь бачите цих маленьких людей, їхні нещасні життя, їхні іграшкові житла, їхні пересування, схожі на вервечки комах – і, зрештою, наповнюєтеся до них байдужістю. Вони надто далеко, вони надто малі, думаєте ви – і засинаєте від нудьги. Хіба можна вірити в Бога, який, дивлячись на землю згори, так само наповнювався байдужістю до всіх нас, і дивився би на землю як на великий акваріум дивних риб, які живуть своїм життям, і до яких йому немає жодного діла.

За кілька років до цього один французький письменник, який постійно високо літав над землею, робитиме зовсім інші висновки: опиняючись високо, він відчуватиме особливий зв'язок з людьми, з «землею людей», la terre des hommes, з їхньою дбайливістю та турботою, яких немає в небесній самотності, з їхньою потребою в захисті і в розмові. Образ Маленького принца, а зрештою і маленької планети, майже кишенькової, підручно-зручної, могла створити тільки людина, яка часто була високо, відчуваючи свою планету під рукою, свою-рідну, одну-однісіньку, наповнену одними-однісінькими людьми, яких бракує тим більше, чим меншими вони стають у вікні твого літака.

Дві протилежні реакції на схожий досвід. Протилежно-несумісні.

Антуану Сент-Екзюпері, цьому летючому письменникові, я вірю більше, бо й самого мене в небі наповнюють скоріше відчуття якогось планетарного cпівчуття, ніж планетарної байдужості. Планета у нас маленька і вразлива, люди на ній здебільшого добрі й вразливі. Добра на серці стає більше, коли дивишся на неї живу, з вікна літака, ніж коли дивишся на неї, законсервовану, на політичній карті, думаючи над тим, куди б іще вдертися і який ще народ врятувати від його власного щастя.

Думаю, це важливе ментальне розрізнення: чи думає людина у термінах маленької планети чи в термінах великої країни. В термінах вразливої і смертної спільності людей чи в термінах великого монстра, який прагне вивищитися над іншими. «Широка страна моя родная», - співали в СРСР, - і це відчуття продовжує наповнювати російські геополітичні міфи. Країна надто велика, щоби, по-вольтерівськи, турбуватися про власний сад; країна надто велика, щоб думати про затишок своїх площ і подвір’їв; країна надто велика, щоб у ній було помітно індивіда; країна надто велика, щоб поважати інші народи; країна надто велика, щоб рахуватися ще з якоюсь «планетою».

Але в цьому весь жах цієї величі: бо про велике ти не можеш турбуватися. Турбуватися ти можеш тільки про мале, про підручне, про те, що доступне твоїм рукам, що ти можеш обробити, і що ти зрештою можеш зробити великим. Про велике ти турбуватися не будеш – ти хотітимеш, щоб воно потурбувалося про тебе. І щоби воно зжерло тебе – аби ти, пройшовши крізь лабіринти його системи травлення, перетворившись на продукт його життєдіяльності, на суміш білків, жирів, вуглеводнів та лайна, теж став великим. Посмертно, щоправда.

Ця геополітика величі завжди застеляє радість від малого та людяного.

Але з висоти польоту, з висоти літака і птахів земля не здається великим монстром. Вона здається живою, ніжною і самотньою. Вона наповнює відчуттям простору і сумом розлуки. Вона здається малою. Майже як у Маленького принца.  

Політ наповнює любов’ю, а не байдужістю.

Адже, Бог, зрештою, льотчик, а не геополітик.  

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.