До Президента України

8 грудня 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
2298 переглядів

До Президента України

(Please scroll down for the English version.)

Відкрите звернення до Президента України

Вікторе Федоровичу,

Я не є Вашим прихильником. Я також не є прихильником Вашої партії. Я не поділяю ідеї людей, які за Вас голосують. Я буду дуже радий, якщо Ви підете з посади Президента України. Але мені не байдуже, у який спосіб Ви це зробите. Не тому, що мене дуже непокоїть Ваша особиста доля. А тому, що мене непокоїть доля всієї України, а відтак і моя власна.

Якщо Вас переоберуть на чергових або, навіть, позачергових виборах, то це означає особисто для Вас можливість спокійно жити на покої й насолоджуватися неправедно нажитими статками, що наочно демонструють три Ваші попередники. Для України це означатиме збереження внутрішнього миру, демократичного устрою і європейських перспектив.

Якщо Вас скине революція, то у кращому випадку Ви помрете на еміграції, а у найгіршому Вас спіткає доля Каддафі або Чаушеску. Але навіть на еміграцію Ви не зможете прихопити заводи та порти, футбольні клуби та маєтки, які Ваша родина так вдало нажила останніми роками. Вашу бізнес-імперію радо розтягнуть на шматки, і першими у цій справі стануть сьогоднішні Ваші соратники. Можливо, я б навіть зловтішався з цього, якби для України це не несло загрози чергової кривавої бані, популістської диктатури та кінця європейських мрій.

Тому я звертаюся до Вас. Звертаюся не як громадянин. Як громадянин я виходжу на Майдан. Я звертаюся до Вас як історик. Я розумію, що Ви історії не знаєте. Це не Ваша провина, історії не знає, напевно, ніхто із наших політиків. Історії не знають і Ваші радники, і це також звична українська проблема. Тому я просто хочу повідомити Вам декілька речей.

1. Коли на вулицю з протестом виходить півмільйона осіб, то це не буває за гроші. Можна тримати за гроші тисячу, дві, три, навіть, десять, якщо не довго. Але історія не знає такого, щоб за гроші виходили півмільйона.

2. Не вводьте себе в оману обличчями лідерів нашої опозиції. Їх неспроможність домовитися між собою та застосувати радикальні засоби – це, насправді, Ваша остання надія. Якщо Ви не підете на компроміс із людьми, що до нього готові, знайдуться інші лідери, які Вже не будуть вести переговори. Повірте, такі вже є, хоча ні Ви, ні ми ще не здогадуємося, хто це. Адже історія, як і природа, не терпить порожнечі.

3. Коли на вулицю виходить півмільйона, то їх не можна розігнати силою. Можна влаштувати «Криваву неділю», але потім це обернеться барикадами. І чи є у Вас козаки, як у російського імператора, що б радо кинулися розганяти народ? Чи буде Ваш «Беркут» так само завзято стріляти, як вони б’ють кийками? Адже кийками неможливо розігнати півмільйона.

4. Ви можете сказати, що за Вами стільки же людей, скільки і проти Вас. Але чи можете Ви їх показати? Що ці люди готові зробити, щоб підтримати Вас? Де Ваші півмільйонні мітинги? І що, зрештою, це доводить: що країна готова до громадянської війни?

5. І ще одне. Столиця України – Київ, а не Харків, Донецьк чи Сімферополь. Неможливо правити країною, якщо ти не контролюєш столиці.

6. У Вас економіка у жахливому стані? Але ж це і наша економіка. Путін здійснює на Вас шалений тиск? Але він так само тисне і на нас. Європа не хоче надати Вам реальної допомоги? Але і нам вона так само допомагає лише палкими промовами. Якщо Ви дійсно хочете розв’язати ці проблеми, ми готові робити це разом.

Але разом – це означає відновити чесні вибори і прозору виборчу систему, повернути повноваження уряду і створити уряд, відповідальний перед парламентом, припинити судове свавілля та захоплення бізнесу. Повірте, це не катастрофа. Це просто означає повернутися до ситуації, що була напередодні Вашого приходу до влади. Ви ще можете це зробити, й ті, хто стоїть на Майдані, Вас підтримають.

Вікторе Федоровичу, Ви майстерно тримаєте паузу, але колись Вам все ж таки доведеться щось сказати. Не помиліться, адже від Ваших слів залежатиме і Ваша особиста подальша доля. І не забаріться, адже може статися так, що Вас вже ніхто не схоче слухати.

Віталій Нахманович, історик

________________________________

An Open Letter to the President of Ukraine
By Vitaliy Nakhmanovych

Dear Mr President,

I am not one of your supporters. I do not support your party either. I do not share the ideas of those people who vote for you. I will be delighted if you stop being the president of Ukraine. But I do care about how you will do it. This is certainly not because I am concerned about your personal fate. But because I am very much concerned about Ukraine’s fate and, by extension, my own.

If you are voted out of office at the next regular (or even early) election, for you personally this would mean a possibility to enjoy a quiet retirement in the comfort of your illegally acquired assets (like your three predecessors happily demonstrate). For Ukraine, this would mean preservation of civil peace, democracy and the country’s European perspectives. 

If you are overthrown by a revolution, your best chance would be to die in exile or, in the worst case scenario, to follow the example of Gaddafi or Ceauşescu. But even if you are lucky to go into exile, you will not be able to carry away those factories and ports, football clubs and land plots that your family has so successfully amassed in recent years. Your business empire will be quickly torn apart by your current allies, and they will be the first in line to do that. I could even be smug about that, if I did not know that for Ukraine it would mean a direct threat of yet another bloodbath, populist dictatorship, and the end of the European dream.

So I appeal to you. Not as a citizen. As a citizen, I go to Maidan. I appeal to you as a historian. I realise that you do not know history. It is not your fault, I am sure that none of our politicians knows much about history. Neither your advisors do. It is a common Ukrainian problem. So let me tell you just a few things.

1. When half a million people go out to protest in the streets, it does not happen for money. For money, you can gather and keep a thousand, two, three, even ten thousand, if it’s not for too long. However, history does not know a single example where half a million people protest for money. 

2. Do not be fooled by the familiar faces of the opposition leaders. Their inability to come to an agreement and take radical steps is truly your last hope. If you do not make a compromise with those people who are ready to come forward to you, there will be other leaders who will not negotiate. Trust me, they already exist, although neither you, nor we know who they are. For history, like nature, abhors a vacuum.

3. When half a million people go out to protest, it is impossible to suppress them by force. You may, of course, order a “bloody Sunday,” but it will lead to barricades. And do you, by any chance, like a Russian Emperor, command the cossacks, eager to attack the people? Will your Berkut guys be as trigger-happy as they are to use the sticks? The sticks are useless against half a million.

4. You may say that you have as many supporters as protesters. But can you show them? What are these people ready to do to demonstrate their support? Where are your half-a-million-people demonstrations? And what, after all, does it prove: that the country is on the brink of a civil war?

5. And one more point: Kyiv is the capital of Ukraine, not Kharkiv, Donets’k, or Simferopol. Who does not control the capital cannot rule the country.

6. Your economy is in a terrible state? But this is our economy, too. Putin has been exerting a huge pressure on you? But we are under his pressure too. Europe does not want to give you real help? But its help to us is also hardly more than fiery speeches. If you truly want to solve these problems, we are ready to do it together.

But doing it together means to restore fair elections and a transparent electoral system, to return real power to the government and to create a government that is accountable to parliament, to stop judicial outrage and business seizures. Trust me, it is not a catastrophe. This would simply mean a return to the situation before your rise to power. For now, you still have the time to do it, and those on Maidan would support you.

Mr President, you are very good at holding the pause, but sooner or later you will have to say something. Do not make a mistake, for your personal future fate also depends on what you say. And do hurry up, for it may become too late for anyone to want to listen to you.

Vitaliy Nakhmanovych, a historian.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії! (1)

Зображення користувача Олег Коцюба.
Олег Коцюба 8 грудня 2013 року, 22:46

Блискучий коментар - гадаю, під цим можна без застережень підписуватися!

Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
3
Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.