Чому ЄС не має пропонувати Януковичеві грошей

28 листопада 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1064 переглядів

Чому ЄС не має пропонувати Януковичеві грошей

Серед реакцій політиків і дипломатів держав Євросоюзу на ймовірну відмову українського керівництва підписувати Угоду про асоціацію помітне місце посідають заклики зважити на інтереси України й знайти спосіб компенсувати їй передбачувані збитки внаслідок російських каральних санкцій. Здавалось би, протестувальників на євромайданах ці заклики мають тішити, бо начебто підвищують шанси на підписання угоди, яку ми схильні вважати доленосною. Та хоч як би нам хотілося чуда у Вільнюсі, не можна підтримувати підписання за будь-яку ціну.

ЄС уже й так відмовився від багатьох вимог, які довгий час подавав як імперативні. Найнаочніше це виявилося в позиції щодо Тимошенко: тепер її вимагають уже не виправдати як несправедливо засуджену маріонетковим судом і навіть не помилувати на визнання політичної шкідливості ситуації, спричиненої судовим свавіллям, а просто відпустити на лікування без права на політичну діяльність в осяжному майбутньому – тобто без зазіхання не лише на Януковичеву параною щодо загрози, яку та діяльність для нього становитиме, а й на його цинічне вдавання, буцімто він не може втрутитися в прероґативу судової та законодавчої влад. А тепер уже й на лікуванні не наполягають… Таким чином ЄС разом із самою Тимошенко по суті злеґітимізували кричуще порушення європейських засад прав людини та справедливого судочинства, дотримання яких мало б бути однією з головних передумов долучення до європейської демократичної спільноти. Нам кажуть, що не можна пов’язувати вибір щодо долі країни з вирішенням долі однієї людини, замовчуючи ту раніше наголошену обставину, що ця одна людська доля є просто найяскравішим символом надзвичайно важливої проблеми, що стосується всієї країни.

Проте виявилося, що Януковичеві мало, щоб Тимошенко залишалася в тюрмі, а його приймали в товаристві демократичних лідерів і таким чином додавали леґітимності й шансів на переобрання. Йому забаглося, щоб Євросоюз заплатив за можливу втрату прибутків Сім’ї й олігархів на російському ринку, бо передбачене угодою відкриття ринку ЄС подібних прибутків відразу не віщує, адже більшість товарів, які Росія досі купувала, в Європі будуть неконкуретноздатними. Нарікаючи на російський тиск, Янукович і його соратники-флюґери буцімто не бачать суперечності в тому, що Україна має повертатися в бік Росії, яка завдає нам великих збитків і погрожує ще більшими. І, звісно, вони не ставлять питання, чому європейські платники податків мусять платити не українським пенсіонерам чи багатодітним матерям, а олігархам, які не подбали про модернізацію своїх «прихватизованих» підприємств. Бо це ж олігархи передусім мали б зазнати тих збитків, а не одержувачі соціальних виплат із бюджету, до якого з олігархічних прибутків  надходить досить мізерна частина. Розрахунок, звичайно, на те, що українські «лохи» не втямлять, що Євросоюзові пропонують, як дотепно окреслив це Максим Розумний, по суті викупити їх у «пацанів» – подібно до того, як цар 1861 року виплачував компенсації поміщикам, котрі втрачали кріпаків!

Може, більшість українців і справді не втямить – навіть серед учасників протестів, котрі, відкидаючи з геополітичних і демократичних міркувань Януковичів поворот у бік Росії, можуть уважати справедливою вимогу про допомогу Україні в нинішній економічній скруті. Саме тому речники ЄС повинні чітко пояснювати, по-перше, що вимога заплатити Україні за асоціацію з ЄС не менш аморальна, ніж раніша вимога «реґіональних» спікерів заплатити за звільнення Тимошенко. По-друге, що угода дасть Україні не тільки короткочасні збитки, а й тривалі переваги, зокрема – але не тільки! – економічні. По-третє, що ЄС готовий надати допомогу Україні, але вона має спрямовуватися на підтримку вразливих верств населення й певні структурні реформи та, не менш важливо, витрачатися під пильним контролем платників. Янукович такого навряд чи захоче, але проєвропейські політики, експерти й журналісти в Україні мають не дати його брехливим поясненням причин відмови обдурити українських громадян, які скоро знову обиратимуть президента. Не даймо зробити нас «лохами» ні тепер, ні 2015-го!

А ще ЄС міг би наочно показати, що, не піддаючись на Януковичів шантаж, водночас визнає та цінує європейські прагнення українського народу. Напередодні чи відразу після Вільнюса можна було б оголосити, як для молдован, про готовість невдовзі дозволити безвізові подорожі до країн Шенґену всім українцям, які матимуть біометричні паспорти. У цьому випадку невиконання українською державою кількох не дуже важливих вимог не заважає винагородити продемонстровану на майданах волю громадян до Європи. Втім, на таке порушення процедури бюрократи навряд чи зважаться, навіть європейські. А шкода, бо це було б напевно доречніше, ніж платити відкупне захланному Януковичеві.

 

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.