Дарон Аджемоґлу і Джеймс Робінсон беруться з’ясувати, чому в світі існує нерівність, а окремі країни ніяк не стануть на шлях сталого розвитку. Зрозуміти причини світової нерівности, стверджують автори, можна за допомогою заглиблення в минуле та дослідження історичної динаміки суспільств. В окремих країнах (скажімо, у Великій Британії) відбулися революції, які змінили їхні політичну та економічну системи. Людям вдалося вибороти для себе більше політичних прав і розширити свої економічні можливості.

Французький політичний філософ П’єр Розанвалон відомий передусім концепцією контрдемократії, що передбачає спробу оживити сучасний демократичний проєкт. Книжка «Суспільство рівних» належить до своєрідної трилогії, певною мірою доповнюючи дві інші праці філософа: «Контрдемократія. Політика в епоху недовіри» та «Демократична легітимність: безсторонність, рефлексивність, наближеність» (її в українському перекладі Євгена Марічева 2009 року опублікував Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»).

Юрій Мацієвський аналізує українську політику від початку незалежности з метою окреслити траєкторію руху політичного режиму. Ця траєкторія, виявляється, є не рівною лінією до утвердження демократичних інститутів, як цього сподівалися після розвалу комуністичного режиму, а радше зиґзаґом. На цьому шляху ми, зауважує автор, п’ять разів обирали президента, вісім разів — парламент і двічі виходили на вулиці, щоб змінити владу. Україна не стала демократичною, як її західні сусіди, але й не перетворилася на авторитарний режим, як деякі пострадянські країни. Вона потрапила в «пастку гібридности».