Навіґація за темамиЯк користуватись

Як можна пояснити ту обставину, що Львів у той в час, коли місто ледве чи налічувало більше ніж 150 тисяч (1900 рік) – 300 тисяч (1939 рік) мешканців, і водночас на підставі вже хоч би свого адміністративного статусу цілком важлива середньоевропейська метрополія, вилонив таку неймовірно високу щільність і якість наукових та мистецьких здобутків, яка до сьогодні не має собі рівних у нашій частині Европи? Ця обставина заскакує тим більше, що всі ці процеси відбувалися за помисленно стислий відрізок часу тривалістю декілька десятиліть від майже цілковитої і безнадійної провінційности (скажімо, до 1834 року Львів, якщо вірити міським біографам, не знав, що таке художня виставка) і наукової іррелевантности до статусу міжнародно визнаного місця досліджень у міжвоєнний час.
Червень 2010
Kraków: Międzynarodowy Centrum Kultury, 2008.
Rewitalizacja zabytkowych dzielnic żydowskich w miastach Europy Środkowej.

Redakcja naukowa: Monika Murzyn-Kupisz, Jacek Purchla

Пам’яткоохоронні заходи, пам’яткоохоронна література, пам’яткоохоронна діяльність – перелічене стосується здебільшого західноевропейський країн, де власній історії відведено гідне місце. Про те, що історична пам’ять існує також і поза виборчими кампаніями й утілюється, скажімо, у цілком конкретних реставраційних роботах, в Україні поки що розуміють далеко не всі. Натомість у Польщі збірку статтей «Повертання пам’яті. Ревіталізація історичних єврейських кварталів у містах Центральної Европи» видано вже як звіт про зроблену у цій галузі роботу.

Сторінки14