Навіґація за темамиЯк користуватись

Для розмови про цей текст із українською авдиторією є дві додаткові причини. Перша – це привід замислитися про основні наслідки українських міґрацій після 1991 року (з їхніми масштабами, за даними ООН, у 5,8 млн осіб станом на 2015 рік), а також про те, як може розвиватися наша міґраційна ситуація у найближчі роки або й десятиліття. Адже тему транснаціональних міґрацій із незалежної України не контекстуалізовано достатньою мірою ні в українському медійному просторі, де явище найчастіше зведено до дискурсу «заробітчанства», ні в академічному, де існують лише декілька національних досліджень і деякі спорадичні звіти міжнародних неурядових дослідницьких організацій (які, проте, не дають достатніх результатів для ширшого аналізу).
Забудова майдану Свободи є нагадуванням про нетривалий період мистецької свободи та активного залучення радянських архітекторів у світовий художній процес, адже, як відомо, радянські конструктивісти активно співпрацювали з колеґами з усього світу, у тому числі зі США та Німеччини (славетний рух Баугаузу). Після війни, а також під впливом сталінської репресивної політики в мистецькій сфері низку будівель, які складали ансамбль площі, було перероблено, щоб вони відповідали смакам нової епохи. Це, однак, не скасовує ані їхніх художніх якостей, ані значення для світової архітектури. Ба більше, будівля Держпрому залишилася незмінною унікальною пам’яткою архітектури 1920-х років, яка досі приваблює до Харкова туристів та експертів.
Запрошуємо авторів подавати статті до нового тематичного проєкту часопису «Критика», який у 2017 році відзначає своє 20-річчя. Дискусійний форум зорієнтовано на широку авдиторію, а статті буде оприлюднено на веб-сайті «Критики» (англійською та українською мовами). Нещодавні події, пов’язані з насильством – тілесним, структурним та символічним – на расовому ґрунті, можуть слугувати за відправні пункти для спільних міркувань дослідників з Північної Америки та України про расу як про категорію, яка не стільки обмежує і розділяє, скільки виховує й виконує просвітницьку функцію. Нашою головною метою є знайти точки дотику і започаткувати діялог щодо різних концепцій раси та постколоніялізму в Україні та Північній Америці.

Сторінки13