Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Книжка Тамари Гундорової є першим психоаналітичним дослідженням художньої творчости та культурно-інтелектуальної концепції Ольги Кобилянської на тлі европейського феміністичного руху. Постать Ольги Кобилянської розглядається в аспекті сучасних ґендерних і постмодерних теорій та аналізується в контексті ідей Ніцше, платонізму і фройдизму. Бажаний, але неможливий розрив із материнським «тілом» культури, нації та статі програмує особливий меланхолійний контекст цілої творчости Ольги Кобилянської.
У своєму квітневому числі єдиний в Україні академічний літературознавчий часопис далі вправляється в жанрі містечкової агіографії: випуск розпочинається чималою добіркою матеріялів до ювілею колишнього головного редактора «СіЧі» Віталія Дончика. Тут-таки сам ювілянт ділиться міркуваннями з приводу проєктованої академічної історії української літератури – не залишаючи без уваги й статтю Григорія Грабовича про літературне історіописання в останньому торішньому числі «Критики».
У поетичному відділі нового номера часопису представляють добірки своїх віршів Іван Андрусяк, Юлія Тараненко, Василь Махно, Сергій Пантюк, Анна Біла, Наталя Китаєва.
Добру частину журнального місця відведено романові «Залежна душа» Дмитра Білого, написаного у стилі ґотичної прози на матеріялі української старовини.
Євген Баран друкує останнє інтерв’ю з нещодавно померлим Антоном Морговським. Діана Коштич у хвацькій статті «Жаба на рейках» побиває сучукрлітературу.
Перш ніж оглянути чергові числа журналу, мусимо виправити помилки, яких припустилися в огляді його першого цьогорічного числа (в січневій «Критиці»): по-перше, у згадці про ювілейні матеріяли до річниці Інституту літератури НАН України омолодили його на п’ять років – він насправді відзначив своє 75-ліття; по-друге, рецензію Людмили Тарнашинської на поезії Віктора Кордуна приписали Людмилі Таран. Перепрошуємо.
Володимир Сосюра, стверджує автор цієї книжки, – найменш вивчений з офіційно визнаних поетів радянського часу, хоча вже в 20-х роках про нього багато писали критики. Втім, чи не найглибше проник у духовний світ митця Юрій Лавріненко, який пізніше, в антології «Розстріляне відродження» (1959) написав: «За свої численні смертельні гріхи перед партією він так щиро і лірично каявся, що суворий ЦК кожного разу вважав можливим, а з огляду на популярність і потрібним давати йому відпущення гріхів.
Журнал «Кур’єр Кривбасу», зазвичай цілком еклектичний у доборі авторів і матеріалів, не зрадив наших очікувань і цього разу.
В книжці зібрано й систематизовано великий матеріал, який розкриває вплив Біблії на українську літературу. Прочитання класичних творів від давньоруських часів аж до XX століття зроблено з огляду на християнські настанови їхніх авторів. Подано історичні відомості про Біблію, розглянуто її сюжети, теми та образи, не збагнувши яких, неможливо правильно зрозуміти пізніші їх літературні інтерпретації.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
