Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Звичайну для березневого числа добірку шевченкознавчих статтей цього разу склали уривок із нової книжки Івана Дзюби про Шевченка, в якому йдеться про комедію «Сон», стаття Юрія Барабаша про Шевченкову історіософію, написана для «Шевченківської енциклопедії», розвідки головного редактора «Критики» Григорія Грабовича «Шевченко в рецепції Дмитра Донцова», Тараса Пастуха про вірш «Чи не покинуть нам, небого...» і Лесі Генералюк про візуальний код Шевченка – поета і художника.
Літературна добірка лютневої «Сучасности» мерехтить розмаїттям імен. Зокрема, тут сусідують позажанровий текст покійного Володимира Затуливітра «Діжа», шкіци Раїси Талалай, «Курортний роман по-українському» Олекси Підлуцького та оповідка нещодавньої львів’янки Лесі Демської «Квіти святого Яна», в якій катма виробленого стилю, зате скільки завгодно побутовізму, любого поколінню партійних постмодерністів.
Новий випуск «Бібліографічної серії» Львівського відділення Інституту літератури НАНУ є своєрідним творчим звітом цього, либонь, наймолодшого, але вже цілком поважного осередку літературознавства у Львові.
Поставивши собі завдання показати Шевченка поза усталеною мітологізованою парадигмою, як особистість із людським обличчям, Євген Нахлік застосовує набутки психоаналізу, дослідження міту, архаїчної та історичної свідомости. Звертаючись до теми трансцендентного в Шевченковій поезії, автор зупиняється на нетрадиційному предметі дослідження – топосі й дискурсі долі у творчості поетів доби романтизму.
Збірник «Шевченкознавчі студії», що його вже десятий рік видає Київський університет ім. Тараса Шевченка (донедавна він був неперіодичним і оце лише три роки як перетворився на щорічник), на жаль, не тішиться такою увагою фахівців, як інші продовжувані шевченкознавчі видання.
Перше цьогорічне число «СіЧі» містить, за великим рахунком, лише одну справді сильну статтю, яка, проте, варта багатьох – ґрунтовну розвідку Ніни Чамати про долю 8-складового вірша в українській класичній поезії XVI–XX століть. Привертає увагу також сумлінна розвідка Ольги Камінчук про поетичний доробок Миколи Чернявського – тим паче, що творчість цього плодовитого письменника не обтяжено надмірною увагою літературознавців.
Листопадове число «СіЧі» відкриває стаття Михайла Наєнка, надрукована до його ж таки 65-річчя, в якій цей, як зазначено в редакційному привітанні, «відомий літературознавець і критик, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор, завідувач катедри теорії літератури та компаративістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка» постає у всій своїй ювілейній красі.
У цьому номері «Березоля» чимало місця надано художнім творам. Зокрема, опубліковано поетичні добірки молодих авторів: Марини Брацило, Олега Романенка, Аліни Борщової, повість «Море» Романа Іваничука, два оповідання Євгенії Кононенко, новели Галини Паламарчук та оповідання Тодося Осьмачки «Психічна розрядка».
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
