Навіґація за темамиЯк користуватись

Після дідового похорону я заува­жив, як різні люди приходять до мене й поміж іншим починають обе­режно питатися про якусь траву до куріння. Все нагадувало сюжети філь­мів про таємних наркоманів. Зви­чайно, я був переконаний, що дідо до трави, яку курять, не має ніякого сто­сунку, і переконував у цьому всіх розпитувачів. Старі сільські чоловіки йшли геть, не вірячи у мою щирість. Я пам’ятав, як дідо курив. У нього була проста, але дуже якісна люлька й гарна торбинка для тютюну. Він любив спинитися під час якоїсь ро­боти, спертися на сапу, лопату або косу чи граблі й пофайчити у затінку сливки або на зарослому шипшиною горбику — залежно від погоди. Саме під сливкою з ним стався найважчий напад астми, викликаної довгими днями, проведеними свого часу на бетонній підлозі карцера...

Сторінки89