Навіґація за темамиЯк користуватись

Водночас із процесом творення нового канону тривав перегляд і давнього, і нового канону, спрямований передусім на модерністську творчість, для якої в традиційному совєтському каноні не було місця. До такої справи доклали зусиль дослідниці, яких асоціювали з феміністичною течією: Соломія Павличко («Дискурс модернізму в українській літературі», 1997), Оксана Забужко («Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій», 2007), Тамара Гундорова («ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму», 1997; «Femina melancholica. Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської», 2002), Ніла Зборовська («Код української літератури», 2006) та Віра Агеєва («Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму», 2003). Дослідниці зосередили увагу на ранньому модернізмі...
Видавництво «Критика» повідомляє про вихід нового, виправленого і доповненого, видання книжки київського історика літератури, критика та письменника Михайла Назаренка «Поховання на могилі (Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі)». Строго академічний, а поза тим захопливо мистецький Назаренків колаж-дослідження – це свого роду «науковий роман», тематично систематизований і опоряджений ґрунтовними коментарями, історичним і мітологічним нарисами культурологічний центон, що містить чи не всі відомі досі леґенди, перекази, анекдоти, чутки, плітки, приповідки про Шевченка, спогади сучасників, бувальщини, притчі, фантастичні оповіді (зокрема про посмертне життя невмирущого Кобзаря), а також ідеологічно виважений фольклор совєтських часів і свавільно вписаний у «базовий міт»...
Мій інтерес до творчости Патриції Килини зумовлено тим, що вона є частиною українського еміґраційного поетичного явища, відомого як Нью-Йоркська група, про яке я нещодавно опублікувала книжку «Literature, Exile, Alterity» (2014). Це поетичне коло об’єдналося в середині 1950-х років у Нью-Йорку, ввібравши в себе — попри назву групи — українських поетів із трьох континентів (насамперед із Північної Америки, а також із Південної Америки та Европи). Утім, Нью-Йорк завжди був визначальним орієнтиром, і сама назва позначала для української поезії інноваційний підхід. Але Нью-Йорк важливий не лише символічно; це й справді було місце, звідки група починалася, насичуючи повоєнне українське літературне еміґраційне середовище духом аванґарду та свіжими задумами.

Сторінки98