Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій є одним із чільних сучасних дослідників історії України. Із дев’яти його дотеперішніх книжок українською донедавна вийшло чотири: «Наливайкова віра: козаки та релігія в ранньомодерній Україні» («Критика», 2005), «Великий переділ: Незвичайна історія Михайла Грушевського» («Критика», 2011), «Козацький міф: історія та національне питання в епоху імперій» («Laurus», 2013) та «Походження слов’янських націй. Домодерні ідентичності в Україні, Росії та Білорусі» («Критика», 2015).
Комплекс документів, що їх виявила петербурзька україністка Татьяна Таїрова-Яковлєва, більшість із яких уже три століття вважали втраченими у вогні підпаленої за наказом Алєксандра Мєншикова гетьманської столиці, висвітлює низку білих плям у діяльності Івана Мазепи.
Науковий збірник видано до п’ятдесятиріччя наукової праці та сімдесятиріччя від дня народження авторитетного науковця Павла-Роберта Маґочія, який зробив великий внесок у такі галузі науки, як історія України і Центральної Европи, історія та культура карпатських русинів, а також релігія, етнополітика, націєтворення, картографія, бібліографія.
Американський історик карпаторусинського походження Павло-Роберт Маґочій із погляду західних наукових традицій та способу мислення пропонує власне бачення націєтворчої окремішности карпатських русинів.
Книжка Генрика Літвіна, який нині обіймає посаду Надзвичайного і Повноважного посла Республіки Польща в Україні, подає підсумкові напрацювання автора щодо історії руської шляхти в Речі Посполитій від часів інкорпорації до неї Київського, Волинського та Брацлавського воєводств у 1569 році і до початку Національної революції 1648 року (за Літвіном — Національно-визвольної війни).
Монографія науковців з Інституту історії України НАН України Станіслава Кульчицького та Лариси Якубової висвітлює найактуальніші питання історії Луганщини та Донеччини. Праця показує сучасні тенденції історичної науки (побудова моделі історичного розвитку окремої території на реґіональному рівні із залученням узагальнювальних методик) і має прикладне значення з огляду на поточні відцентрові тенденції державотворчого процесу в Україні.
У книжці зібрано літературно-критичні та есеїстичні нариси Миколи Рябчука, більшість із яких побачили світ в українській періодиці майже двадцять років тому (газета «День», часописи «Критика» і «Сучасність», «Всесвіт» і «Березіль» тощо). Порівняно невелику частину текстів датовано 2000-ми роками, а хронологічно найближчою до сьогоднішнього дня є розвідка про есеїстику Кшиштофа Чижевського «Людина пограниччя» (2013). Утім, попри досить велику часову дистанцію, Рябчукові статті другої половини 1990-х років прочитуються як цілком суголосні сьогоденню.
Уперше оприлюднена 2001 року у віденському видавництві австрійської Академії наук (Verlag der österreichischen Akademie der Wissenschaften) монографія німецької дослідниці Анни Вероніки Вендлянд в українському перекладі Христини Назаркевич та за наукової редакції Мар’яна Мудрого є дослідженням дискусійного в історіографії питання галицького русофільства. Беручи за основу концепцію русофільського руху як консервативного, науковиця уникла гострих кутів ідеологічних оцінок.
Довідник «Рух опору в Україні» подає відомості про осіб, періодичні та неперіодичні видання, радіостанції, інші медійні проєкти, про діяльність громадських організацій, політичних груп – підпільних і леґальних, про інші суспільно-політичні утворення, дотичні до нонконформістського руху в Україні, а також про роботу організацій і комітетів на захист українських політв’язнів у західних країнах.
Основу української прозової частини останнього випуску часопису «Кур’єр Кривбасу» за 2015 рік склали автори молодшого покоління і того середовища, яке часом називають закарпатською літературною школою. Хоча публікація якраз підкреслює умовність такого означення.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
