Навіґація за темамиЯк користуватись

Про українські думи з погляду перформансу або в компаративному контексті ритуалу і театру написано мало. Переважну частину досліджень здійснювали фольклористи, які зосереджувалися на вивченні наративів, на їх інтерпретаціях, історичному та соціяльно-політичному значенні, а також на питаннях жанру. Звичайно, певну увагу приділяли музичним аспектам дум, їхній композиції, способам і методам гри на різних інструментах та манері співу. Виконавців, кобзарів та лірників, їхні майстерність, соціяльне й особисте середовище тощо переважно обговорювали поза рамками перформансу. Крім того, бракувало антропологічного підходу, який міг би вивести за рамки буквальної літературної інтерпретації, розкрити ритуальну сутність дум і за допомогою символічного аналізу наративу спробувати зрозуміти їхню...
Водночас із процесом творення нового канону тривав перегляд і давнього, і нового канону, спрямований передусім на модерністську творчість, для якої в традиційному совєтському каноні не було місця. До такої справи доклали зусиль дослідниці, яких асоціювали з феміністичною течією: Соломія Павличко («Дискурс модернізму в українській літературі», 1997), Оксана Забужко («Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій», 2007), Тамара Гундорова («ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму», 1997; «Femina melancholica. Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської», 2002), Ніла Зборовська («Код української літератури», 2006) та Віра Агеєва («Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму», 2003). Дослідниці зосередили увагу на ранньому модернізмі...
Видавництво «Критика» повідомляє про вихід нового, виправленого і доповненого, видання книжки київського історика літератури, критика та письменника Михайла Назаренка «Поховання на могилі (Шевченкова біографія у фольклорі та фейклорі)». Строго академічний, а поза тим захопливо мистецький Назаренків колаж-дослідження – це свого роду «науковий роман», тематично систематизований і опоряджений ґрунтовними коментарями, історичним і мітологічним нарисами культурологічний центон, що містить чи не всі відомі досі леґенди, перекази, анекдоти, чутки, плітки, приповідки про Шевченка, спогади сучасників, бувальщини, притчі, фантастичні оповіді (зокрема про посмертне життя невмирущого Кобзаря), а також ідеологічно виважений фольклор совєтських часів і свавільно вписаний у «базовий міт»...
10 лютого 2017 року відійшов у вічність Богдан Бойчук – поет, прозаїк, перекладач, літературний критик, один із засновників і чільних учасників Нью-Йоркської групи поетів (НЙГ). Іще у вересні 2016 року відвідувачі Формуму видавців у Львові мали змогу наживо слухати Богдана Бойчука – кілька зустрічей із ним відбулися в рамках програми авторських читань та дискусій «Велике повернення Нью-Йоркської групи». Аби згадати поета та сприяти осмисленню ролі Нью-Йоркської групи в українській літературі й культурі, «Критика» удоступнює уривок із книжки американсько-української поетки, перекладачки, літературної критикині та літературознавиці Марії Ревакович (також однієї з учасниць НЙГ) «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність»...

Сторінки25