Навіґація за темамиЯк користуватись

Будь-яка історична ситуація містить і особливі, і універсальні елементи. Робота історика полягає в тому, щоб відокремити особливе від універсального та зрозуміти співвідношення між ними. Жодний момент часу ніколи не є точнісінько такий самий із будь-яким іншим, так само як жодна людина не є точною копією іншої. Та існують речі, які ми дізнаємося з минулого про людську природу: наприклад, ми дізнаємося, наскільки швидко люди можуть унормувати те, що раніше вважали за ненормальне. Ми дізнаємося про те, як речі, що їх люди вважали за абсолютно немислимі, можуть стати новою нормою лише за декілька місяців. Ми дізнаємося, що більшість людей у більшості випадків поводитимуться так, як диктує ситуація, в якій вони перебувають.
Для розуміння ситуації Косача важливо аналізувати не лише його статті-памфлети, а й художні тексти на сторінках журналу. Вони відкривають завісу над питанням самоідентифікації митця і символічних проєкцій його ідентичности у контексті так званої «прорадянської орієнтації». Попри щедрі анонси в ЗСО, художні твори з’являються дуже рідко. У ч. 3 за 1962 рік анонсовано історичне оповідання Юрія Косача «Кам’яна баба», проте його немає в наступному числі. Не було опубліковано й анонсованої в ч. 5 за 1963 рік повісти про Григорія Сковороду «Древо свободи». У ч. 4 за 1962 рік публікується його «“Понад Невою ідучи”. Фраґменти із “Петербурзької поеми”». Тут Косач проєктує на себе образ поета, звертаючись до Шевченка («Тарасе») та його перебування в імперському Петербурзі.

Сторінки30