Навіґація за темамиЯк користуватись

Іронія в тому, що перемога демократії призведе до запровадження в країні авторитарного контролю. Протягом минулих декількох місяців Ердоґан широко пропаґує створення нової конституції з підтримкою президентської форми правління. Тепер у нього в руках є іще один арґумент: лише така система здатна захистити країну від ворожих сил. Не виключено, що найближчим часом влада спробує винести новий проєкт конституції на референдум, і спроба перевороту стане приводом до встановлення авторитарного режиму. Турецька демократія вистояла у військовому протистоянні, але тепер її збереження цілком залежить від Ердоґана. На додачу, ці події можуть змінити зовнішній курс країни і віддалити її від Заходу.
Мстивий авторитаризм полонив Туреччину. Для прихильників прем’єр-міністра це річ прикра, але необхідна. Багато з тих, із ким я спілкувався, вважають, що протест на площі Ґезі зорганізували іноземні аґітатори і що його слід було розгромити жорсткіше. За демократії, кажуть вони, воля більшости засвідчує себе на виборчих дільницях і потім здійснюється. Це, мовляв, і відбувалося досить успішно, поки ліберали, розуміючи, що їх замало для перемоги на виборах, замість цього вдалися до підбурювань. Ідеї про те, що переконання ліберальних меншин має бути леґально захищено і що вони справді можуть впливати на творення політики, уряд не приймає, заявляючи, що говорить від імені більшости. Але архітектором поляризації Туреччини є не ліберали, а Ердоґан.

Сторінки2