Навіґація за темамиЯк користуватись

Червень 2007
Київ: Критика, 2007.
Післямова Юзефа Чапського.
З польської переклав Олесь Герасим за редакції Наталки Римської.
Примітки Олеся Герасима, Миколи Климчука, Наталки Римської

Воєнний щоденник польського письменника Анджея Бобковського, співпрацівника паризької «Культури» і друга та багатолітнього кореспондента Єжи Ґедройця, належить до чільних пам’яток новочасної діяристики. Опинившись у Франції і переживши там окупацію, Бобковський став літописцем настроїв, сумнівів, сподівань та ілюзій щодо майбутнього Европи, які полонили французьке суспільство і польські еміґраційні осередки. Його записи охоплюють період від травня 1940-го (Париж напередодні німецької окупації) до серпня 1944 року (вступу в Париж американських військ).

Ювілеї справді мали численні наслідки в найрізноманітніших сферах культури: від ідеології та формування нових громадських організацій і партій до нових імпульсів у мистецькій сфері. Інший аспект ювілеїв – заміна ідеального образу «Речі Посполитої Двох Народів» (офіційна назва Польського королівства, «це була не Польща», – пише Дабровська) як багатоетнічної спільноти в модерний ідеал моноетнічної та монокультурної нації, (само)відмежування модерного поляка від модерного русина-українця та єврея, і відтак тріюмф концепції «П’ястів» (коли територія Польського королівства більш-менш збігалася з польськими етнічними кордонами початку XX століття) над «яґелонською ідеєю» держави, яка охоплювала терени сучасних Білорусі, Латвії, Литви й України.

Сторінки12