Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Василь Махно передусім відомий як поет і есеїст. Та дебютна збірка його короткої прози не контрастує з інтонаціями поезій, адже за настроями і специфікою світовідчуття твори в ній тісно пов’язано з домінантою його поетичних образів. Водночас оповідання зберігають стилістичні й смислові зв’язки з есеями. Перше й останнє оповідання збірки об’єднано образом дому, що запускає або гальмує процес самоідентифікації героя твору. Махно ретельно описує внутрішній і зовнішній простори цих двох будинків, перетворюючи дім на персональний символ.
До книжки увійшли твори Дмитра Бузька, Ґео Шкурупія, Юрія Смолича, Юрія Шовкопляса (цього автора, щоправда, призабуто, але в антології цей факт із надлишком компенсується). Однак із погляду чистоти і зрілости жанру «Постріл на сходах» є свідченням не блискучих досягнень наших детективістів, а, краще сказати, пошуку підходів до детективу, до якого вдавалися українські письменники, — пошуку художньо
П’ятий том «Історико-військових студій», що виходять від 2007 року, містить одинадцять статтей, п’ять публікацій джерел і дві рецензії з військової історії Східної Европи Нового часу. Авторами є дослідники військової історії з Варшави, Млави, Познані, Торуня, а також із Києва та Флоренції.
Число пропонує осмислити феномен скульптора Йогана Ґеорґа Пінзеля через дослідження польських і українських істориків мистецтва, архівістів та журналістів. Часопис проілюстровано фотографіями творів Пінзеля з приватних і наукових фототек Польщі та України.
Дослідження складається з одинадцяти розділів, присвячених питанням, які дають змогу співвіднести націоналістичні ідеї Донцова і Дмовського. Автор починає з біографічної розвідки, демонструючи спільне і відмінне в житті творців інтеґрального націоналізму. Дмовський і Донцов народилися на різних околицях однієї імперії; виховувалися в багатокультурних спільнотах; походили з міщанства і в ранньому віці пережили трагічну смерть найближчих людей.
Есеї Синтії Озик не справляють враження університетських лекцій, попри те, що ледь не в кожному творі вона згадує про власну роботу викладачки літератури. У книжці зібрано 22 есеї. Тематику цих текстів замкнено у світі літератури, але загалом можна розрізнити декілька напрямків авторчиних інтересів. Передовсім це письменники, яких обираємо за героїв нашої уяви у певні періоди життя. У Синтії Озик це Томас Стернз Еліот, Ісак Бабель, Генрі Джеймс, Шолом-Алейхем, Бруно Шульц, Шмуель Йосиф Аґнон, Гаролд Блум. А також Гершом Шолем, який був поетом та істориком Кабали, тобто, серед іншого, вченим.
«Слово “культура” за будь-якої спроби говорити про вірші Бориса Херсонського неминуче виявиться ключовим», — така цитата Дмітрія Бака з журналу «Октябрь» прикрашає зворот обкладинки книжки. І справді, поет (і представник поетичної династії — його дід публікувався в Одесі ще в перших десятиліттях ХХ століття) у своїх текстах працює найчастіше не з безпосередніми, «зовнішніми» враженнями, а саме з культурним шаром, що його утворили різні епохи та явища.
У вересні 1903 року Михайло Грушевський, тридцятисемирічний професор Львівського університету в Австро-Угорщині, написав свою найвідомішу статтю, – оповідає у передньому слові до українського видання своєї книжки професор Гарвардського університету історик Сергій Плохій. – Під заголовком «Звичайна схема “русскої” історії й справа раціонального укладу історії східного слов’янства» Грушевський надрукував її наступного року у столиці іншої, сусідньої імперії, Санкт-Петербурзі.
Дискусія «Колізії модерної ідентичности і дух літератури» з нагоди виходу в світ українського видання книжки Йоханана Петровського-Штерна «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» відбулася 3 червня 2018 року на VIII Книжковому Арсеналі.
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» провели обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
