Всі матеріяли сайту Коментарі Блоґи Статті часопису «Критика» Статті проєкту «Критичні рішення» Книжкові рецензії Події та оголошення Новинки видавництва «Критика»
Увійти через Facebook
Тематичне число часопису-квартальника «Українське релігієзнавство» сформовано з матеріялів, що їх було оприлюднено на засіданнях трьох круглих столів, проведених у 2010–2012 роках у Києві. Поза проголошеною в назві настановою на українське релігієзнавство й добором авторів (серед яких київські, львівські, донецькі, сумські дослідники), прикметною є наявність статтей польських авторів.
У Польщі, де майже 89% населення – римо-католики, а Івана Павла II вважали всенародним духовним провідником, поява книжки Томаша Пьонтека «Антипапа» спричинила неабиякий резонанс. Автор зробив спробу своєрідної деконструкції мітів про «папу-поляка», маючи намір побороти «ідолопоклонницький культ Войтили» у польській масовій свідомості.
У «Вступному слові» до збірки матеріялів міжнародної наукової конференції, проведеної в листопаді 2009 року у Кракові, заступник голови фонду роду Шептицьких Анджей Роман Шептицький пояснив: постать митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького «породжувала і досі породжує в Польщі та Україні велике зацікавлення, а водночас суперечки»
Починаючи від Мойсеєвого П’ятикнижжя, Пелікан послідовно описує ті обставини, в яких виникає й функціонує така специфічна реальність, як священний текст, утім, не забуваючи про роль ширшого контексту – усної традиції. Особливу увагу автор приділяє феномену пророцтва та постаті пророка як специфічного посередника між Богом та людьми й провісника волі Божої, а також специфіці жанру пророчої літератури в Біблії.
У сьогоднішній Білорусі протестантських громад лише на третину менше, ніж православних, і вдвічі більше, ніж католицьких. А про політичну позицію білоруських протестантів промовляють слова із Різдвяної проповіді єпископа п’ятидесятників Сяргея Хоміча, виголошеної після 19 грудня 2010 року, після розгону мирного мітинґу й арештів: «Бог не дивитиметься на беззаконня».
Число ARCHE, присвячене білоруській культурі свят, відкриває стаття Аляксандри Вєращагіної «Формування християнських святкових традицій у Білорусі у Середньовіччі (XVI–XVII століття)». Ці традиції вирізнялися збереженням залишків язичницьких обрядів і міжконфесійною толерантністю, символом якої можуть бути відправи у Востробрамській каплиці у Вільні – у ній босі кармеліти служили і для православних, і для уніятів, і для католиків.
Книжка професора Яґелонського університету Генрика Гофмана подає цілісне (хоч і дещо скорочене в українському перекладі, про що пише сам автор) дослідження розвитку релігієзнавства в Польщі.
Не побудова чи ретельний розбір конкретних утопій, а аналіз утопічної свідомости взагалі; не викриття чужих ідеологій, а усвідомлення неуникної ідеологічности мислення, в тому числі власного, – утопії та ідеології настільки визначали тогочасний інтелектуальний і політичний ландшафт, що хтось просто мусив виконати цю працю.
Перекладена з французької мови, ця книжка є першим виданням, повністю присвяченим особі Блаженнішого Любомира Гузара, митрополита Києво-Галицької Митрополії Української Греко-Католицької Церкви. Автором книжки й співрозмовником Блаженнішого є Антуан Аржаковський, француз за походженням, доктор історичних наук і керівник Інституту Екуменічних Студій Українського Католицького Університету.
Зустріч із Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу українського перекладу видання «Штетл. Золота доба єврейського містечка» 30 січня 2019 року. Організовано спільно з Українським центром вивчення історії Голокосту. Модератори - Анатолій Подольський та Андрій Мокроусов.
16-го жовтня у приміщенні Центру польських та европейських студій Києво-Могилянської академії відбулася зустріч-дискусія з нагоди виходу українського перекладу книжки Сергія Плохія «Царі та козаки. Загадки української ікони». Окрім автора, участь в обговоренні взяли перекладачка книжки, історикиня Тетяна Григор’єва, викладачки катедри історії НаУКМА Наталя Яковенко та Катерина Диса.
24 січня 2019 року в офісі програми ім. Фулбрайта в Україні відбулася зустріч із проф. Йохананом Петровським-Штерном з нагоди виходу в світ українських видань його книжок «Анти-імперський вибір: постання українсько-єврейської ідентичности» (Критика, 2018) і «Штетл: золота доба єврейського містечка» (Критика, 2019).
