Навіґація за темамиЯк користуватись

Мета Спільного всеосяжного плану дій — зупинити розробку ядерної зброї в Ірані. У разі повної його реалізації фізичні обмеження й заходи перевірки в рамках цієї комплексної ядерної угоди не даватимуть Іранові змоги виробляти розщеплювані матеріяли для ядерної зброї на заявлених ядерних об’єктах протягом щонайменше 10–15 років. Упродовж цього періоду запобіжні заходи плану дій, а також безперервна розвідувальна діяльність національних спецслужб підвищуватимуть імовірність викриття будь-яких спроб Ірану збудувати секретні об’єкти для виробництва розщеплюваного матеріялу, стримуючи Тегеран від подібних дій. Через 10–15 років фізичні обмеження на виробництво розщеплюваного матеріялу на заявлених об’єктах і більшість спеціялізованих заходів перевірки та примусових заходів втратять чинність.
Труднощі з українським минулим полягають у тому, що воно є об’єктом запальних дискусій і контроверсії. Із багатьох питань в академічних спільнотах не можна досягти однозначних висновків, як показують значно зваженіші дебати між українськими істориками на тему ОУН і УПА на початку ХХІ століття. І «обставини», про які говорить В’ятрович, є критично важливими: саме вони є причиною того, чому ці закони не можна швидко проганяти через парламент і ухвалювати цієї миті, поки на Сході лютує війна, країну роз’їдає економічна криза, а уряд заледве здатний упоратися з олігархами. Український парламент і суди мають бути раціональніші й мудріші за ґанґстерські режими, що панують у Донбасі, та й, якщо вже на те пішло, за комуністичний режим, який був при владі понад сімдесят років.
Так, Україні треба позбутися совєтського минулого і конвертувати перемогу Майдану в справжні реформи й европейську інтеґрацію. Цього слід досягти за допомогою діялогу та поваги до тих українців, які нині дивляться на уряд у Києві з підозрою і недовірою. А також за допомогою законів, які відповідають европейським стандартам у царині прав людини і вимогам верховенства закону. Так звані «декомунізаційні» закони в їх поточній формі дуже нагадують совєтську практику нав’язування певної ідеології як правильної. Це крок назад, який, безумовно, призведе до того, що Україну визнають порушницею Европейської конвенції про захист прав людини. Володимир В’ятрович має рацію в одному: питання декомунізації справді пов’язано з політикою безпеки.

Сторінки26