Навіґація за темамиЯк користуватись

Політичну історію постсовєтських народів можна описати в термінах конфлікту між тенденціями персоналістичного авторитаризму і парламентської демократії. Досягнення і невдачі цих націй безпосередньо збігаються з розвитком представницьких парламентів, прозорих виборчих систем та політичного плюралізму. Національний діялог і орієнтацію на суспільне благо підтримують в основному парламенти — як мінімум, у тих країнах колишнього Совєтського Союзу, в яких вони досі існують. Постсовєтські країни — поняття досить недавнє. Розвиток нових незалежних держав, що бере витоки із совєтських тоталітарних і посттоталітарних інституцій, із політичних винаходів доби «перебудови» і ліберально-націоналістичних експериментів початку 1990-х років, підживлює трагічна напруженість між авторитарними і ...
Запрошуємо авторів подавати статті до нового тематичного проєкту часопису «Критика», який у 2017 році відзначає своє 20-річчя. Дискусійний форум зорієнтовано на широку авдиторію, а статті буде оприлюднено на веб-сайті «Критики» (англійською та українською мовами). Нещодавні події, пов’язані з насильством – тілесним, структурним та символічним – на расовому ґрунті, можуть слугувати за відправні пункти для спільних міркувань дослідників з Північної Америки та України про расу як про категорію, яка не стільки обмежує і розділяє, скільки виховує й виконує просвітницьку функцію. Нашою головною метою є знайти точки дотику і започаткувати діялог щодо різних концепцій раси та постколоніялізму в Україні та Північній Америці.

Сторінки26