Навіґація за темамиЯк користуватись

Києво-Могилянську академію у її новій інкарнації сучасного університету було створено, коли руйнувався радянський тоталітаризм. Свідомо і наполегливо керівництво, професура та студентство вибудовували небачену протягом багатьох десятиліть на українських теренах академічну спільноту. За короткий термін свого існування в стінах Києво-Могилянської академії (від 2008 року) Центр візуальної культури, здобув безпрецедентне визнання у міжнародній спільноті гуманітарів. Про це, зокрема, свідчать підтримчі листи від таких видатних інтелектуалів, як Джудит Батлер, Ян Ґрос, Славой Жижек, Жак Рансьєр, Джоан Скот, Тимоті Снайдер і ще багатьох інших. Закриттям Центру керівництво НаУКМА заплямувало в очах світової наукової спільноти репутацію академії як демократичної плюралістичної інституції.
Академія сьогодні – це коґнітивна карта, «уявна модель» ситуації в Україні. «Закрита маса» мікроолігархів від освіти приватизувала виш, що існує на бюджетні гроші. Їхні зарплати з доплатами на порядок вищі, ніж зарплати звичайних викладачів, хоча обсяг роботи рядових викладачів не менший, просто інший. При цьому викладачів позбавлено соціяльного захисту: пишу це як освітянин, що більшу частину платні вже давно віддає за оренду квартири. «Закрита маса» перевела навчальний заклад у стан надзвичайної ситуації, заручилася мовчазною підтримкою не/етичної більшости, яка переклала право визнавати їх за живих на владу і живе за «логікою» сиґетських євреїв, або «как бы чего не вышло», «премудрого пискаря» (Салтиков-Щедрін), моя хата скраю, хоч як би називати ці «логіки».
Одним із найактивніших учасників обговорень випадків наукової непорядности в Польщі є згаданий Марек Вронський, якого часом називають чи не єдиною особою, яка серйозно бореться із шахрайством у польській науці. На шпальтах видання «Академічний форум» (цикл статтей «Із архіву наукової непорядности») і на сторінках порталу Racjonalista.pl він описує найгучніші справи плаґіяту й інших шахрайств не лише в польській, але й у світовій науці, стежить за розвитком подій і дає їм оцінку. На основі аналізів намагається витворити власні рецепти. Скажімо, в одній статті пропонує принцип «трьох кроків», які повинен здійснити декан, якщо на його факультеті виявлено плаґіят. Передусім зауважує, що плаґіят є для факультету своєрідною годинниковою бомбою

Сторінки12