Навіґація за темамиЯк користуватись

2–6 вересня 2005 року в Києві відбулася міжнародна конференція «Совєтський тоталітаризм в Україні: історія та спадщина», що її влаштував у рамках своєї науково-дослідницької програми київський Інститут Критики спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету і Держкомархівом України за організаційної підтримки часопису «Критика» та за сприяння Міжнародного фонду «Відродження», Програми наукових обмінів ім. Фулбрайта, Центру російських і евразійських студій ім. Дейвісів Гарвардського університету, Української федеральної кредитної спілки «Самопоміч» у Нью-Йорку, Фонду катедр українознавства, Французького культурного центру та Польського інституту в Україні, а також посольств Італії, Польщі, США і Франції.
Спокуса «ловів» на польських «постмодерністів» є, звичайно ж, природною реакцією на запитання, які ставить американське чи захід¬ноєвропейське літературознавство. Питання ці стали вже фактом, із яким найчастіше мають справу по¬лоністи Західної Європи. Але відпо¬відей на такі питання не уникнуть і польські історики літератури — де-не-де, зрештою, на них уже відпо¬віли. Підґрунтям для праць західних літературознавців є незліченні кни¬ги й статті чи дискусії, що стосують¬ся всіх вимірів народження «постмодернізму» в культурі Заходу, а історик чи критик польської літера¬тури позбавлений цієї елементарної підпори. Тобто, знаючи дещо про постмодернізм у французькій філо¬софії, американській культурі чи німецькому театрі, він мусить відпо¬відати на запитання про «постмодер¬нізм»...
У роки ґорбачовської перебудови Інститут літератури АН УРСР та видавництво УРЕ започаткували великий амбіційний проект – «Українську літературну енциклопедію». До її редколеґії ввійшли мало не всі тодішні зірки українського радянського письменства й літературознавства: Дзеверін і Вервес, Гончар і Дончик, Драч і Жулинський, Загребельний і Затонський, Мушкетик і Новиченко, Олійник і Павличко, ще кілька не менш видатних осіб. Перший том УЛЕ з’явився 1988 року. У вступному слові редколеґія повідомляла, що УЛЕ «є першою в історії українського народу фундаментальною енциклопедичною працею з питань художньої літератури», і навіть більше: «вона є національною літературною енциклопедією універсального типу і включає національну літературу в світовий контекст».

Сторінки12