Навіґація за темамиЯк користуватись

Необхідність в офіційному тлумаченні Конституції пояснюється тим, що конституційні тексти різних держав відрізняються один від одного змістовим наповненням, а їхнє зовнішнє вираження є неминуче багатозначним. Водночас сприйняття Конституції як вищого закону без прогалин, що містить і наявні зовні, і приховані в ньому неочевидні положення, спонукає нас до виявлення системних взаємозв’язків між цими положеннями, а також до необхідности час від часу виходити за рамки формального тексту в глибшому сенсі. У державах, де існують органи конституційного контролю, зокрема й у Литві, значення Конституції розкривається в процесі здійснення конституційного правосуддя, зокрема, в перевірці наявних правових актів на їх відповідність вимогам Конституції.
Кримський іще 1918 року, за часів гетьманату Скоропадського, сформулював у начерках до завдань Академії наук, що створювалася у Києві, доволі широке розуміння історії України, що містило східний компонент і обмежувало виняткову прероґативу славістики. Як підкреслював Кримський, стародавня історія теперішньої Росії була місцем життя різних східних народів, і перед українською наукою стояла низка завдань, що очікували на планову розробку. Іраністика, тюркознавство та арабістика (на арабістиці робився особливий наголос) — без цих трьох наук всебічна, позбавлена однобокости історія українства неможлива; без них зяючі лакуни будуть неминучі у самій україністиці.
Мар, Бодуен та Кримський не належали до однієї лінґвістичної школи і дотримувалися доволі різних лінґвістичних поглядів. Наше завдання не зводиться до того, щоб показати очевидний «зовнішній» вплив ідеологічних чинників (наприклад, захисту прав «малих націй») на специфіку того, як вони ставили «внутрішні», суто наукові завдання. Набагато цікавіше і важливіше простежити зворотний процес: до кінця ХІХ століття самі наукові принципи й пізнавальні настанови вже досить жорстко задавали загальні формати соціяльного пізнання та дії (тут можна апелювати до положення німецького історика Лютца Рафаеля про обнаучування соціяльного у добу пізнього Модерну).

Сторінки12