Навіґація за темамиЯк користуватись

Расизм у моєму університеті звичний, він як повітря — розлитий всюди. Ніхто не переймається ані пошуком коректніших назв (Африканці? Чорні? Неґри? Блек? Люди кольору?), ані іншими видимими й прихованими формами зневаги до нових студентів, хоч вони й «несуть нам золоті яйця». Расизмом пронизано все університетське повсякдення, і навіть проректор якось на великих зборах просив професорсько-викладацький склад: «І не називайте іноземців мавпами. Хоч ми з вами і так знаємо, що насправді вони мавпи». Мій університет лиш нещодавно почав навчати іноземне студентство, в радянські часи воно сюди не потрапляло, на відміну від природничих факультетів класичного університету чи медичного інституту. Появу людей з інших континентів у моєму виші пов’язано з розгортанням ринкової економіки.
Академія сьогодні – це коґнітивна карта, «уявна модель» ситуації в Україні. «Закрита маса» мікроолігархів від освіти приватизувала виш, що існує на бюджетні гроші. Їхні зарплати з доплатами на порядок вищі, ніж зарплати звичайних викладачів, хоча обсяг роботи рядових викладачів не менший, просто інший. При цьому викладачів позбавлено соціяльного захисту: пишу це як освітянин, що більшу частину платні вже давно віддає за оренду квартири. «Закрита маса» перевела навчальний заклад у стан надзвичайної ситуації, заручилася мовчазною підтримкою не/етичної більшости, яка переклала право визнавати їх за живих на владу і живе за «логікою» сиґетських євреїв, або «как бы чего не вышло», «премудрого пискаря» (Салтиков-Щедрін), моя хата скраю, хоч як би називати ці «логіки».
Одним із найактивніших учасників обговорень випадків наукової непорядности в Польщі є згаданий Марек Вронський, якого часом називають чи не єдиною особою, яка серйозно бореться із шахрайством у польській науці. На шпальтах видання «Академічний форум» (цикл статтей «Із архіву наукової непорядности») і на сторінках порталу Racjonalista.pl він описує найгучніші справи плаґіяту й інших шахрайств не лише в польській, але й у світовій науці, стежить за розвитком подій і дає їм оцінку. На основі аналізів намагається витворити власні рецепти. Скажімо, в одній статті пропонує принцип «трьох кроків», які повинен здійснити декан, якщо на його факультеті виявлено плаґіят. Передусім зауважує, що плаґіят є для факультету своєрідною годинниковою бомбою

Сторінки2

Зображення користувача Володимир Шелухін.
Володимир Шелухін20 жовтня 2017
Зображення користувача Юлія Ємець-Доброносова.
Юлія Ємець-Доброносова11 жовтня 2017
Зображення користувача Володимир Шелухін.
Володимир Шелухін3 жовтня 2017