Навіґація за темамиЯк користуватись

Суттєва відмінність між Романом і мною – відмінність, що її, можливо, не вдасться примирити – міститься у нашому ставленні до національних мітів. Він пише, що я недобачаю переваги «позитивних мітів національної консолідації» або «консолідаційних мітів», або «конструктивного, основоположного національного міту». Так і є. На міти, надто національні та віктимізаційні, я дивлюся з глибокою недовірою. Годі навіть уявити міт, який я підтримав би. Роман помиляється, коли стереотипно припускає, ніби я приймаю єврейські міти ба навіть їхню інструменталізацію і водночас заперечую міти українські. Мені відразливо бачити використання Голокосту як віктимізаційного наративу задля розбудови спільноти чи підтримки Ізраїлю, тим більше задля виправдання жорсткої ізраїльської політики щодо палестинців.

Сторінки8