Навіґація за темамиЯк користуватись

Кінець вісімдесятих років в СРСР позначився «публікаційним бумом» і безпрецедентним злетом накладів часописів, які транслювали ідеї та символи масштабних перемін у країні. Те, що рупором змін і об’єктом загальної уваги стали друковані видання, вказувало на соціяльний прошарок, котрий зміцнив свою роль у цих процесах культурної трансляції: писемно-освічену інтелігенцію. З-поміж іншого вона принесла з собою ілюзії щодо величезних, якщо не безмежних, можливостей друку. Натомість поступово гарний почин, всотавши в себе консервативні принципи та методи, перетворився на розвиток системи, що тримає у постійній слабкій мобілізованості людину внутрішньо невдоволену й стомлену, роздвоєну і схильну до симуляцій та підміни понять...
Медії відіграють особливу роль у (від)творенні суспільних уявлень про здоровий глузд і нормальність насамперед завдяки непорівнянній з іншими елітними дискурсами чисельності їхньої авдиторії та інтенсивності й масштабності впливу на цю авдиторію, що в наші дні споживає різноманітні їхні продукти практично цілодобово і через їхнє посередництво формує чи принаймні модифікує уявлення про різні сфери суспільного життя. Надзвичайна важливість медій спонукає різні еліти використовувати їх як засіб реалізації своїх поглядів та інтересів. Це неминуче призводить до різноманітности ідеологічних орієнтацій у медійному просторі (принаймні щодо поточних супільно-політичних проблем), якій можна покласти край тільки відверто недемократичними засобами.
«...Сенс війни мені годі збагнути, коли відсутня ідея. Якщо відсутня ідея, то хоча б платили, годували по-людськи, не вели сепаратних переговорів за спиною, не вивозили б одним бортом і вбитих, і награбоване, забезпечували б інвалідам та родинам загиблих вояків гідне життя. Не влаштовували б під час цієї кривавої бійні шоу, концерти, презентації, не цілувались би взасос із представниками тих країн, котрі допомагають бойовикам... Мені б тільки вирватися живим із цієї бійні, і не просто вирватися, а виконавши свій обов’язок. Я – російський офіцер! Я виконаю наказ. Докладу максимум зусиль, аби менше солдатської крові залишилося на цій землі... Хтось мені пояснить, заради чого ми зруйнували це місто, вбили стількох людей, поклали своїх!.. Така безголова, бездарна війна...»

Сторінки6