Навіґація за темамиЯк користуватись

Своїми нововведеннями Facebook не послаблює, а посилює ефект замкнених просторів: відтепер користувачі ще більше перебуватимуть у віртуальній клітці «спілкування за інтересами», що не подаватиме широкої картини світу і не буде викликом у мисленні за межами звичного для відповідного користувача. Якщо ви, умовно кажучи, «ліберал», то ваші друзі, найімовірніше, теж «ліберали», і ви бачитимете переважно оновлення, що підсилюють ваші погляди, а не ставлять їх під сумнів. Те саме відбуватиметься і для тих користувачів, що належать до «консервативнішого» кола (умовність таких позначень очевидна, однак вони надалі ефективні для цього прикладу). Відтак фейсбук стане ще менш ефективною платформою для обміну думками та ознайомлення з поглядами, відмінними від ваших...
Історія ХХ століття справляє враження, що світ перебуває у стані перманентної революції в усіх її можливих версіях: індустріяльної, робітничої, інформаційної, кібернетичної, сексуальної, ринкової, не згадуючи вже про серію «кольорових революцій» минулих двадцяти років, — тим самим демонструючи потяг до перманентного оновлення у дедалі більше прискореному темпі. Заручники акселерації, ми часто вживаємо терміни «постіндустріяльне», «постмодерне», «пострадянське», «постколоніяльне», «постгуманістичне» на позначення радикальних змін в ім’я уявного проґресу. Однак префікс «пост-» виявляє симптоматичність наших спроб щоразу видавати бажане за дійсне, вказуючи не на розрив із минулим, як нам того хотілося б, а радше на неперервну тяглість епох, що їх ми прагнeмо залишити в минулому...
«Ми готові вмерти за Угорщину та Европу», — із цих слів, якими завершувалося звернення директора Угорської аґенції новин до міжнародної спільноти у трагічному листопаді 1956 року, розпочав боротьбу за звільнення Центральної Европи від совєтів Мілан Кундера у 1980-х роках. «Европа, не Москва», — знову лунало над Будапештом наприкінці квітня 2017 року під час демонстрацій на захист Центральноевропейського університету. В обох випадках Европа постає як бажаний вибір, вмістилище свідомо обраногo майбутнього, демократичного та з ґарантованими правами і свободами кожному громадянинові. Звичайно, ми тут також можемо прочитати апель до Европи, зрозумілої як Европа Західна чи то Европейський Союз, які зазвичай уособлюють ось цю «омріяну справжню Европу».
Від моменту початку захоплення Криму в березні 2014 року, а то й раніше, від часу Евромайдану, Україна стала заручницею глобальної інформаційної війни. Поети чи не найгостріше артикулюють відчуття, які супроводжують суспільну трагедію і кризу дипломатичних зв’язків і пропонують читачам рефлексивні та нараційні, а іноді й цілком документальні вірші. У добу інформації (термін, що його активно застосовував канадський соціолог Маршал Маклюен), найяскравіше вираженій у явищі соціяльних мереж та мас-медій, вірші українських і російських авторів є незалежними від аґітації окремими голосами, що рефлектують традиції та історію, а також свою роль у ситуації неоголошеної війни.

Сторінки6